ПІДРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Рахуючи, підводити підсумки чому-небудь, визначати наявність, кількість чогось. Коли я встав, Антоша сидів уже коло столу і щось підраховував на клапті грубого синього паперу (Мик., II, 1957, 59); Біля насіннєвої ділянки стоїть гурт прибулих колгоспників. Один вилущив на долоню колосок, підраховує зерно (Головко, І, 1957, 425); Кар хотів точно підрахувати запаси харчів на пароплаві (Трубл., Лахтак, 1953, 41); Підполковник Мороз та ще два офіцери підрахували, скільки патронів залишилось у кожного стрільця (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 489.