ПІДСИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех.
1. Збільшувати силу, потужність чого-небудь. У кристалів великі можливості. Вони замінюють радіолампи, здатні підсилити ультразвук у тисячу разів, виконують роль фотоопору (Знання.., 2, 1966, 1).
2. Робити сильнішим ступенем вияву. Після диспуту, щоб підсилити враження, йшла драма з життя .. християн (Тулуб, Людолови, І, 1957, 152); Сів [Бранець] до піаніно.. Віолончель підтримала його вступ, а скрипка підсилила жалісливі варіації туги (Досв., Вибр., 1959, 366); // Сприяти сильнішому, інтенсивнішому прояву якої-небудь особливості, якості, процесу і т. ін. Нагромаджують [багаторічні трави] у грунті велику кількість органічних речовин, підсилюють діяльність мікроорганізмів (Колг. Укр., 5, 1958, 21); Майор Грабенко і старший лейтенант Корольов довго радились.. Піти на пом’якшення вимоги, — це пошкодити вихованню Маслюка, підсилити нездорові риси його характеру (Багмут, Щасл. день.., 1951, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 498.