Що oзначає слово - "ритмічний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РИТМІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до ритміки 1. Думаю, я не помилюсь, коли скажу, що такого метричного, ритмічного і строфічного багатства, як у Лєрмонтова, не було ні у кого з російських поетів XIX століття (Рильський, III, 1956, 207).

Ритмі́чна гру́па, лінгв. — група слів у реченні, які об’єднані логічним наголосом і виражають єдине смислове ціле. Слово з належними до нього проклітиками та енклітиками в живому потоці мови входить, як відомо, до складу ритмічної групи як частина ще більшої ритмомелодичної одиниці (що становить певну семантично закінчену цілість) — так званої фрази (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 361).

2. Який підпорядкований ритму, відбувається у ритмі; безперебійний. Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (Рильський, І, 1960, 315); Спинилася [Флора Германівна] коло Майки в головах і кілька хвилин стояла нерухомо, прислухаючись до її ритмічного дихання (Коцюба, Нові береги, 1959, 347); Там, де дбають про поліпшення організації праці, про ритмічну, злагоджену роботу, де забезпечують безперебійне матеріально-технічне постачання, там при зменшеному робочому дні виробіток значно зростає (Ком. Укр., 11, 1960, 86); // Який повторюється через рівні проміжки часу; рівномірний. Чи то ві сні, чи наяві [наяву] він чув якийсь незвичайний шелест, щось немов легкий, ритмічний, хрипливий посвист (Фр., II, 1950, 253); Монотонний, ритмічний гомін хвиль перейшов у бухання (Коцюб., І, 1955, 391); Сиділа [Катря] поникло і стиха хиталась постаттю із сторони в сторону, неначе в такт ритмічному стукотові вагонних коліс на стиках рейок (Головко, II, 1957, 504).

Ритмі́чний тано́к (та́нець) — танець з перевагою ритму над іншими особливостями танцю. Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику і ритмічні танки (Досв., Вибр., 1959, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 543.