РОЗВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех.
1. Варячи, робити що-небудь розсипчастим, крихким; // Варінням доводити що-небудь до повної готовності або надмірної м’якості.
2. перен., розм. Викликати у кого-небудь розслаблений стан; розморювати. Літом спека так мене розварює, що до роботи я зовсім не гожуся [годжуся] (Мирний, V, 1955, 361).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 625.