РОЗДЗВО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДЗВОНИ́ТИСЯ, дзвоню́ся, дзво́нишся, док., розм.
1. тільки док. Почати довго й настирливо дзвонити. Дзво-нить [Романченко] довго. [Телеграфіст:] Чого ти роздзвонився, доволі! (Корн., І, 1955, 155).
2. тільки недок. Пас. до роздзво́нювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 663.