РОЗПИ́РСКУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПИ́РСКАТИСЯ, ається і РОЗПИ́РСНУТИСЯ, неться, док. Розпадаючись на дрібні частинки, шматочки, розскакуватися, розлітатися в різні боки. У кузні Василь.. бив молотком розпечену залізяку так, що від неї розпирскувалися іскри (Тют., Вир, 1964, 36); Фляжка.. розпирслася на тисячу кавалків (Фр., І, 1955, 323).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 762.