РОЗРЕГОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і РОЗРЕГОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док. Почати сильно реготати, реготіти. Вже нащо пан писар, що сердивсь кріпко, а тут і сам розреготавсь, як уздрів таку кумедію (Кв.-Осн., II, 1956, 186); Оксен так розреготався, що залисини зробилися червоними (Тют., Вир, 1964, 305).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 789.