Роскидати, да́ю, єш, сов. в. роскидати, даю, єш, одн. в. роскинути, ну, неш, гл.
1) Разбрасывать, разбросать, раскидывать, раскидать, раскинуть. Бідні роскидають, а багаті збірають. Ном. № 1361. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620.
2) Разрушать, разрушить, разобрать (постройку). А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дрівець. Ном. № 10289.
3) Раскидывать, раскинуть врозь. Лежить собі на пісочку, білі рученята роскидала. Шевч. 24.
4) Простилать, простлать, разослать. Роскиньте ж, небожата, червоний цвіт славетний по чорній сумній домовині Тарасовій. К. (О. 1861. VI. 31).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 66.