Що oзначає слово - "ряд"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РЯД, у, ч.

1. Сукупність однорідних предметів або живих істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним, витягнутих в одну лінію. Ряди домів, ряди дерев, як білі тіні, йшли кудись в далеч і розпливались в тумані (Коцюб., II, 1955, 185); Василь побачив ряд бочок і в кутку якусь безладно накидану купу (Хотк., І, 1966, 115); // Те саме, що гряда́. За кам’яною стіною було видно понад Россю ряд невисоких гір (Н.-Лев., III, 1956, 38); Перед виром стоїть скісно поперек усеї ріки ряд великого каміння (Фр., III, 1950, 7); // у знач. присл. ря́дом, ряда́ми. Один повз один, один за одним, один біля одного, в одну лінію. В гарячий літній день, у полонині Рядами овечки лежали (Фр., XIII, 1954, 170).

Крути́й ряд див. крути́й.

2. Стрій, вишикуваний в одну лінію; шеренга. Щорс покликав пальцем одного полоненого..— Блідий простакуватий петлюрівець вийшов з рядів і зупинився перед Щорсом (Довж., І, 1958, 161); // Люди, що перебувають в такому строю, в шерензі. Ближчі до рундука ряди щось забелькотали (Мирний, III, 1954, 48); Я — твій, коли цвітуть прапори, і йдуть, під музику, ряди (Сос., II, 1958, 144).

3. Те саме, що ла́ва2 2. Наздоганяє [Яресько] хвилю атакуючих, займає місце між товаришами в ряду (Гончар, II, 1959, 436); Ставай і йди до бою в певнім ряді, Щоб міг здійснити вкупі з усіма Наказ: «Ні п’яді!» (Плужник, Вибр., 1966, 248).

4. Місця для сидіння (у театрі, кіно і т. ін.), розташовані в одну лінію. Вона була завбого вбрана для передніх рядів партеру… (Л. Укр., III, 1952, 706); Ми рушили до театру.. Наші місця були в першому ряді просто проти сцени (Досв., Вибр., 1959, 99); // Люди, що займають такі місця. Зал притих, насторожився. Стало чути, як голосно і важко дихають перші ряди (Кучер, Трудна любов, 1960, 462).

5. Сукупність подій, явищ і т. ін., послідовних у часі. І вже тисяча літ проминула.. Ще так само прокотиться друга І безмірний їх ряд промине (Фр., XIII, 1954, 82); Мій пам’ятник стоїть триваліший від міді.. Його не сточить дощ уїдливий,.. Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний (Зеров, Вибр., 1966, 281).

6. тільки мн. Коло осіб, об’єднаних певними стосунками, організацією тощо. КПРС поповнюватиме свої ряди найбільш свідомими і активними трудівниками (Програма КПРС, 1961, 122).

Вступа́ти (вступи́ти) в ряди́ чого — те саме, що Вступа́ти (вступи́ти) до лав (в ла́ви) (див. ла́ва2 ). — Я, син трудового народу, добровільно вступаю в ряди Першого українського повстанського імені козака Богуна полку! — пролунав урочисто дзвінкий голос Щорса (Довж., І, 1958, 147); Попо́внювати (попо́внити) ряди́ див. попо́внювати; Прийма́ти (прийня́ти) в ряди́ чого — те саме, що Прийма́ти (прийня́ти) до лав (див. ла́ва2); Става́ти (ста́ти) в ряди́ чого — займати відповідне місце в якій-небудь організації, групі.

7. тільки одн. Певна кількість кого-, чого-небудь. В голові [Параскіци] блискавкою промайнув цілий ряд згадок (Коцюб., І, 1955, 273); Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (Рильський, III, 1956, 20).

8. спец. Група, категорія, розряд у якому-небудь поділі предметів, явищ і т. ін. Лексичний ряд «копито», «клечання», «ряст», «ниточка-смерть» — звичайний для усної народної творчості (Мова і стиль «Вершників», 1955, 42); Шпунтові ряди виготовляють з колод, брусів і дощок (Довідник сіль. будівельника, 1956, 159); Вирівнювальний ряд; Шлюзовий ряд; // хім. Сукупність речовин, що мають певні спільні властивості. Ароматичний ряд; Бензольний ряд; // біол. Сукупність близькоспоріднених видів тварин. В основу класифікації [комах] покладено одиницю — вид. Схожі види дають рід, роди складають родину, родини — ряд (Підручник дезинф., 1953, 160); // мат. Сукупність величин, розташованих у певній послідовності. Степеневий ряд; Тригонометричний ряд.

9. Рундуки або прилавки для продажу яких-небудь однорідних товарів, розташовані на ринку в одну лінію. Я повертаю в зелений ряд огородини та птиці (Н.-Лев., VII, 1966, 355); В медяному ряду завжди сила бджіл (Панч, В дорозі, 1959, 33); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Гончар, І, 1959, 37).

10. с. г. Те саме, що рядо́к 3. Бригадир ступав поважно по рядах, Кущі показував неспішною рукою (Рильський, III, 1961, 202).

11. заст. Договір, угода. Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хозарами, укладений ще Ігорем? (Скл., Святослав, 1959, 40); // рідко. Згода. — Дайте мені поміч, зробіть межи нами ряд. Короп наважився мене з світа зігнати! (Март., Тв., 1954, 66).

12. заст. Черга. Чекай ряду, дістанеш коляду (Номис, 1864, № 5568); Швидко й до тебе ряд дійде (Сл. Гр.).

◊ В одно́му ряду́ з ким — разом, заодно. —.Приємно,— кажу,— нам сьогодні Вітати у цьому саду Сусідні держави народні, Що з нами в одному ряду (С. Ол., Вибр., 1959, 122); В (у) пе́ршому ряду́; В (у) пе́рших ряда́х кого і без додатка — в числі найкращих, передових; попереду. Разом зі зростанням майстерності драматурга Іван Микитенко виходив у перші ряди організаторів театрального процесу тридцятих років (Вітч., 12, 1968, 202); — Ми, комуністи і комсомольці, повинні знати, де наше місце в поході і в нічному бою. Наше місце — в першім ряду (Гончар, III, 1959, 97); В (у) ряд (ряди́): а) один біля одного, в одну лінію, ланцюжком. Над водою сидять рибалки-аматори, їхні самолови на довгих прутах нахилилися в ряд (Ю. Янов., II, 1958, 46); На землю спадала вечірняя мла, як варта на розстріл матросів вела. Хитався вечірній задуманий сад, коли їх над яром поставили в ряд (Сос., І, 1957, 450); б) строєм, шеренгою. Біля ставка Моргаленко вишикував своїх людей по четверо в ряд (Перв., Дикий мед, 1963, 197); Під грізним подихом біди нас поладнали у ряди (Сос., І, 1957, 438); В (у) ряду́ (ряда́х): а) (кого, чого) у числі, серед. В ряду культурних закладів школа по праву займає почесне місце і є предметом постійного піклування партії та уряду (Рад. Укр., 14.XII 1946, 2); Він справді йшов у рядах перших учнів класу (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 44); б) (з ким) разом, спільно. Хай мають вражі прапори Понад Чернечою горою, Та переможуть дві сестри В ряду із третьою сестрою (Рильський, II, 1960, 180); Дава́ти (да́ти) ряд — те саме, що Дава́ти (да́ти) лад (поря́док) (див. дава́ти). Єремія за всім доглядав сам, усьому давав ряд (Н.-Лев., VII, 1966, 21); Згуртува́ти ряди́ — досягти одностайності у рішеннях, діях; об’єднатися для здійснення якоїсь мети. Тісніше згуртуймо ряди,— пролетаріат повинен перемогти! (Ленін, 34, 1973, 401); Змика́ти (зімкну́ти) ряди́ див. змика́ти; Поста́вити в ряд див. поста́вити; Ряд у ряд — один повз один, один за одним, один біля одного. На стінах ряд у ряд тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (Скл., Святослав, 1959, 34); Става́ти (ста́ти) в [оди́н] ряд з ким —чим — підніматися до рівня кого-, чого-небудь, бути на одному рівні з кимсь, чимсь. Ян Костра… досягає такого рівня поетичної дозрілості і емоційності, що творчість цього письменника стає в ряд з кращими досягненнями нашої передової поезії (Вітч., 5, 1956, 137); Пимоненко.. став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини XIX — початку XX ст. (Мист., 2, 1962, 31); Ста́вити в [оди́н] ряд кого, що — уподібнювати кого-, що-небудь у якомусь відношенні; Шикува́ти (ви́шикувати, ладна́ти, поладна́ти і т. ін.) ряди́; Шикува́тися в ряди́ — утворювати шеренги.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 922.