САМОРЕГУЛЮ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Здатний до саморегулювання.
∆ Саморегулю́юча систе́ма: а) система, яка автоматично регулює режим роботи яких-небудь машин, апаратів. Найбільш досконалою формою автоматизації є саморегулююча система машин і апаратів, коли виробничі операції і управління ними здійснюються автоматично (Ком. Укр., 7, 1960, 54); б) система, яка має властивість самостійно регулювати свої процеси, дії у залежності від зовнішніх і внутрішніх впливів. Людський організм — струнка саморегулююча система. Розмноження його елементарних часточок суворо координується (Знання.., 5, 1970, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 44.