Що oзначає слово - "скидатися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Раптово, сильно здригатися. Кволим виріс її менший хлопчик, полохливим.. Від пострілу скидається (Панч, В дорозі, 1959, 104); Павлик од несподіванки аж скинувся над книгою (Кол., Терен.., 1959, 188); // тільки док. Раптово занепокоїтися, оживитися; стрепенутися. — Боже мій, боже,— аж скинулась із радощів Явдоха.— Та це ж і молоти на жорнах не доведеться. Завтра вже паляниць напечу… (Донч., III, 1956, 10); — Кінець усьому! — Невже, отаман здався? — скинувся отець Софроній (Речм., Весн. грози, 1961, 57); // тільки док., перен. З’явитися на мить (про думку, почуття і т. ін.); промайнути. Варвара розплющила очі й побачила поруч з собою темний профіль.. — Де я бачила це обличчя? — скинулася в мозку Варвари напружена і чомусь тривожна думка (Перв., Дикий мед, 1963, 87); Скинувся подив о очах; // тільки док. Раптово початися; вибухнути. Скинувся сміх і затих; // Різко зводитися вгору (про брови, повіки і т. ін.). У Надії скинулась ліва брова. Так вона завжди скидається красивою, трохи надламаною дужкою (Баш, Надія, 1960, 20); Посмутилось синє море, Хвилі скинулись, як гори (Перв., Райдуга.., 1960, 146); // з інфін. Запізнившись, поспішно, із запалом братися робити щось; спохвачуватися. Скидався хортів годувати тоді, як на влови їхать (Сл. Гр.); // Відокремившись від чого-небудь, поширюватися. Пожежа скинулася з хати Соколюків, миттю переметнулась на сусідів (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 31).

◊ О́чі скида́ються (ски́нулись) на кого — що — хтось подивився куди-небудь, на когось або щось. Мертва тиша була йому відповіддю. І тільки сотні очей так скинулись на нього, що він зразу обмяк (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 818); Ски́нутися очи́ма — переглянутися, перезирнутися. Як скинулись [з парубком] зблизька очима, так я й додому приїхала з пасками, нічого не тямивши (Барв., Опов.., 1902, 66); Скинулись Гиря й Годований очима. Один одного зрозуміли (М. Куліш, П’єси, 1960, 27).

2. Сплескувати, піднявшись до поверхні води (про рибу). Любив [я], коли скидалась велика риба в озері чи в Десні на захід сонця (Довж., Зач. Десна, 1957, 474); Над човном пролітають вечірні птиці, недалеко важко скинувся сом (Стельмах, І, 1962, 434).

3. розм. Давати гроші для якої-небудь спільної справи, для допомоги комусь (про багатьох). Вісім чоловіка — це буде товариство. Вони скинуться грішми і за ті гроші наймуть Горянського землю (Гр., II, 1963, 320); Ви, дівчата, молодиці, скиньтеся по грошу, Купіть мені шаровари, най дрантя не ношу (Коломийки, 1969, 117); Ми скинулись по п’ятаку, взяли візника і поїхали (Панч, На калин. мості, 1965, 45).

Ски́нутися по сло́ву, заст.— перемовитися. Тут скинулись по слову: Трохим розпитує,.. а Денис мов і говорити з ним не хоче (Кв.-Осн., II, 1956, 402).

4. на кого —— що. Бути схожим на кого-, що-небудь; нагадувати когось, щось. Іван ніс на плечах весла і скидався на рибалку (Коцюб., І, 1955, 385); Увіходить Йоганна.. Обличчя дуже підмальоване, скидається на маску (Л. Укр., III, 1952, 177); Івасик, як дві краплини з води, скидався на свою матір (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 17); Довгий, сухорлявий о. Мойсей трохи скинувсь своєю постаттю й видом на тих довгих, темних аскетів святих, що малюють на візантійських образах (Н.-Лев., І, 1956, 117); // безос. День — не день і на ніч не скидається… (Вас., І, 1959, 230); До половини січня й зовсім не скидалося на зиму — глибока осінь та й тільки (Збан., Курил. о-ви, 1963, 224).

5. ким, чим. Перетворюватися в кого-, що-небудь; обертатися на когось, щось. — Скидайсь ти, Домна, гадюкою. А я, молод, да білим каменем стану! (Чуб., V, 1874, 704); Виходить Хима з бору, а сонце вже сідає. Чує вона в собі нелюдську силу… Скинулась вона ластівкою та й полинула (Вовчок, І, 1955, 53).

6. тільки недок., кого, чого, діал. Цуратися. Своєї мами не скидається [син]… (Стеф., Вибр., 1945, 99).

7. чого, діал. Відмовлятися від чого-небудь. Торгуєш на око, худобина показна, а прийде до ваги, а вона легка, і ти мусиш доплатити, бо купець більше не дасть, а скидатися торгу не хочеш, щоб не розсердити його (Фр., VIII, 1952, 361); Гвардія без доброї коменди [командування] вправлялася більше в пиятиках, ніж у воєнній дисципліні, полковник скинувся коменди, генерал Бем, знеохочений, плюнув на все і виїхав до Відня (Фр., III, 1950, 322).

8. тільки недок. Пас. до скида́ти 1 — 9. Майже 2 мільярди кубометрів стічних вод скидається в різні водойми (Ком. Укр., 8, 1966, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 264.