СКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СКЛА́СТИСЯ, складу́ся, складе́шся, док.
1. тільки 3 ос. Утворюватися з яких-небудь елементів, частин і т. ін., мати своїми складовими частинами. Деякі альманахи лежать ще в цензурі, деякі друкуються, а деякі складаються ще (Коцюб., III, 1956, 260); Хата Оском’юка складалася лишень з одної кімнати й сіней (Март., Тв., 1954, 275); Камінь складався з шматків мінералів і грав на сонці багатьма відлисками (Дмит., Наречена, 1959, 6); З матеріалів, зібраних Леніним у питанні про державу, склався зошит під назвою «Марксизм про державу» (Біогр. Леніна, 1955, 151); // Створюватися, організовуватися, оформлятися шляхом об’єднання (про групу людей, колектив і т. ін.). В 1918 — 1920 рр. на території України і Білорусії діяли партизанські загони, які складалися з відважних синів і дочок наших братніх народів (Ком. Укр., 12, 1968, 13); [Милевський:] Зимою у нас був маленький драматичний гурток склався, були спектаклі і не без тріумфів (Л. Укр., II, 1951, 73); Контррозвідки розривалися, шукаючи нас,.. та ми не кидали діла, у нас склалася іноземна колегія, працювала підпільна друкарня (Ю. Янов., II, 1958, 252); // Виникати, утворюючись шляхом поєднання окремих частин (про слова, фрази і т. ін.). Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже. Почав уже читати (Мирний, II, 1954, 130); // Утворюватися на шкірі, із шкіри (про зморшки). У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледве примітні брижики (Мирний, II, 1954, 100); Вони розтягали зморшки на бабиній шиї, що склались рядами, як на старій халяві (Коцюб., II, 1955, 273).
2. тільки 3 ос. Утворюватися шляхом додавання, збирання докупи, нагромадження. Минали роки, складались століття, місто жило, завжди вірне своїм традиціям (Цюпа, Україна.., 1960, 128); Суддя згодився і зажадав від них десятину на користь суду, писареві — за прикладання печатки до позову.. Сума склалася чимала (Тулуб, Людолови, І, 1957, 44); Все тут йому склалось докупи: і комнезамство, і повстанство, і те, що в панську землю плуга загнав, людиною себе відчув! (Гончар, II, 1959, 279); // у що. З’єднуючись, утворювати що-небудь ціле, нове формою. Хай дні складаються в літа, Немов зернина до зернини (Мас., Побратими, 1950, 115); На чолі задуманої жінки прибуло кілька зморщок, що склалися в товсті фалди (Кобр., Вибр., 1954, 10).
3. Виникати, створюватися внаслідок творчого процесу (про вірш, пісню і т. ін.). Писання моє самохіть окрилялося ритмом, Що б не почав я писать, вірші складались самі (Зеров, Вибр., 1966, 333); Здається, і сама пісня склалася саме десь тут, в темні угорські ночі, серед осіннього степу, в окопах над чужим шосе (Гончар, III, 1959, 183).
4. перен. Виникаючи, набувати якого-небудь закінченого вигляду, певної форми, структури, певного змісту; формуватися, оформлятися, утворюватися. Що ж до нашої інтелігенції, то її ще досі не було, вона ще тілько починає складатися (Мирний, V, 1955, 413); Під керівництвом Комуністичної партії в Радянському Союзі ліквідовано експлуататорські класи, склалася й зміцніла моральна і політична єдність радянського суспільства (Статут КПРС, 1971, 3); Засоби виробництва і обміну, на основі яких склалась буржуазія, були створені в феодальному суспільстві (Комун. маніф., 1963, 35); // Виникати, з’являтися в думці; створюватися, вимальовуватися в свідомості, в уяві. У мене вже й фабула складається (Коцюб., III, 1956, 166); В голові [Довбуша] складався вже сміливий план, який треба було добре обміркувати (Гжицький, Опришки, 1962, 224); Образ предмета складається у дитини в процесі дії з ним (Рад. психол. наука.., 1958, 46); Іванові Луціяновичу хотілося розповісти товаришам про все, що склалося в нього в голові, ввірити їм свої думки і надії (Оров., Зел. повінь, 1961, 10).
Склада́ється (скла́лася, скла́лося) ду́мка (вра́ження, уя́ва) — уявляється, здається комусь що-небудь. Складалося враження, що літак посувається повільно (Дмит., Обпалені.., 1962, 122); Склалася думка, що він — ділова людина, і коли виникало якесь важливе питання, то йшли до секретаря (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 13); Намагаюсь триматися від командира подалі, аби в нього.. не склалася хибна уява про мене (Логв., Давні рани, 1961, 41).
5. перен., перев. із запереч. не. Удаватися, іти на лад, виходити. Розмова з Пріською довго не складалася: мати не знала, що казати доньці-красуні, а донька літала далеко думками (Л. Янов., І, 1959, 147); // безос. От після війни багато мені стрічалось знайомих товаришів, а його не стрів. В наших краях, мабуть, не склалося йому побувати (Логв., Давні рани, 1961, 95).
6. Улаштовуватися певним чином; набирати якогось спрямування (про життя, обставини, стосунки, справи і т. ін.). Життя досі складалось тихо, спокійно, в неї не було причини жалітись (Коцюб., II, 1955, 297); Обставини складалися так, що вже вісімнадцяти років Грицькові довелось думати про одруження (Головко, II, 1957, 512); У Ясногорської з мінометниками склалися особливі стосунки (Гончар, III, 1959, 197); Чудернацькі взаємини склалися між незугарним вихователем і надто бравими вихованцями (Шовк., Людина.., 1962, 7); // безос. — На моє й складається! — зареготалася дівка (Л. Янов., І, 1959, 274); Як тепер між ними складеться? Чи захоче Тоня із ним дружити? (Гончар, Тронка, 1963, 39).
7. Розташовуватися, розміщуватися у певному порядку, певним чином. Круглі листя [опунцій] так само грубо складались один над другим, як і каміння (Коцюб., II, 1955, 293); * Образно. Його солодкі слова склались в її серці, як сплетені квітки в віночку (Н.-Лев., III, 1956, 340); // Згортаючись, згинаючись і зменшуючись цим у об’ємі, змінювати свою форму, набувати нового вигляду і т. ін. Новенький, біленький, гострий, як бритва, він [ножик] усім удивовижу дався; усі ним не надивляться, не налюбуються. Як гарно складається, аж цока! а ріже як? (Мирний, IV, 1955, 17); Голови по кутках закивали, а довгорукий Мажуга, на знак повної згоди, складався і розкладався, неначе ножик (Коцюб., II, 1955, 44); // як, у що, до чого. Змінюючи положення, набувати іншого виразу, вигляду (про губи, обличчя і т. ін.). Красиві губи складалися сумною лінією, .. і сам [Марусяк] весь ставав лагідний, ніжний (Хотк., II, 1966, 81); Зморшкувате лице Петру розтягується, губи складаються в усмішку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8); Її уста склалися мимоволі до суму (Коб., II, 1956, 154); Густо засмагле на сонці Селенове обличчя склалося в широку посмішку (Сміл., Зустрічі, 1936, 67).
8. Збирати що-небудь в одне місце, перев. готуючись до від’їзду. Вже знаю, що маю робити. Біжу в свою хату і починаю складатись (Коцюб., II, 1955, 266); Орловці з криничанами, склавшись в одну гарбу, ішли тепер разом (Гончар, Таврія, 1952, 119).
9. на що. Збирати гроші на що-небудь, робити складчину. Деякі [школярі] складалися по копійці купити булку (Мирний, IV, 1955, 112); Що душа забагне — все постаче мужик, Хоча сам не складеться на свиту (Граб., І, 1959, 172).
10. на кого, розм. Мати надію, покладатися на кого-, що-небудь. На бога складайся, розуму ж тримайся (Номис, 1864, № 64); — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Л. Укр., III, 1952, 739).
11. тільки док. Відбутися, трапитися, статися (про біду, нещастя і т. ін.). Надвечір лихо склалось: Страшенна буря зразу заревла… (Гл., Вибр., 1957, 202); Із Переяслава до Сомка гонець курить.. Склалось щось недобре (П. Куліш, Вибр., 1969, 112).
12. тільки недок. Пас. до склада́ти. — Це хліб хазяйський.. Ми знаємо, як він сіявся, як і складався… (Мирний, II, 1954, 163); Дощана перегородка ділила на дві рівні половини засторонок. Колись на одній половині складалося сіно (Стельмах, II, 1962, 236); Різне нафтове устаткування, що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи (Донч., II, 1956, 304); Всі судна будуються тепер з великих блоків і секцій; механізми складаються в цеху в агрегати до подачі їх на корабель (Наука.., 2, 1957, 17); Багато збірників [народних пісень] складалися двома, а то й трьома поколіннями і переховувалися як родинна цінність (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 63); Гроші [на корову] складалися копійка до копійки (Донч., III, 1956, 92); Там ще й дівка не яка, а вже скриня складається, рушник до рушника згортається (Григ., Вибр., 1959, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 275.