СПОРУ́ДЖУВАТИСЯ, ується і СПОРУДЖА́ТИСЯ, а́ється, недок. Пас. до спору́джувати, споруджа́ти 1. Під’їхали ми до сусіднього майдану, де завод споруджується (Зар., Світло, 1961, 47); Тисячі солдатів працювали без відпочинку на земляних роботах. Повсюди споруджувались укріплення (Кочура, Зол. грамота, 1960, 285).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 577.