СТОВПОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до стовп 1. Основним типом сільських трансформаторних підстанцій є стовпові підстанції (Довідник сіль. будівельника, 1956, 228); Впровадження стовпової системи розробки вугільних пластів дає великий економічний ефект (Ком. Укр., 6, 1960, 13); // у знач. ім. стовпови́й, во́го, ч.; стовпова́, во́ї, ж. Те саме, що Вели́кий шлях (див. вели́кий). Ну, а Сірко, Богдан, Мазепа і Палій?.. Хіба не ставили хрестів на стовповій? А дуже ж тим вони од смерті одкупились? (Г.-Арт., Байки.., 1958, 126); Загін вирівнювався по стовповому й поспішав (Ле, Вибр., 1939, 46).
∆ Стовпове́ знаме́ння див. знаме́ння.
◊ Стовпови́й шлях; Стовпова́ доро́га: а) великий поштовий шлях, на якому стовпами були позначені верстви. Шлях широкий — стовповий, Сонце припікає, Чумак їде на волах (Рудан., Тв., 1959, 262); Вона йшла стовповим шляхом, щоб не зблудитися (Мирний, III, 1954, 400); б) великий уторований проїзний шлях. Довгий час треба було йти вимощеним стовповим шляхом (Сміл., Сашко, 1954, 146); в) (чого, до чого і без додатка) головний напрямок у русі або розвитку чого-небудь. Безсмертне вчення ленінізму яскравим світлом осяяло стовповий шлях розвитку людства (Ком. Укр., 4, 1961, 5); Він [В. І. Ленін] підкреслював, що кооперація, охопивши мільйони селян, стане стовповою дорогою до соціалізму (Наука.., 9, 1957, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 722.