СТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, рідко. Підсил. до стрі́пувати 3. Крильцями стріпотала [голубка] (Фр., X, 1954, 161); Стріпоче птиця крильми, хрусне гілка (Хотк., II, 1966, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 780.