УБИ́ТИЙ1 (ВБИ́ТИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до уби́ти1 1, 4-7. Може, вбитий чорнобривий За тихим Дунаєм; А може — вже в Московщині Другую кохає! Ні, чорнявий не убитий, Він живий, здоровий… (Шевч., І, 1963, 24); [Магістер:] Архімед убитий був рукою невігласа, не встигши теореми докінчити (Л. Укр., III, 1952, 97); Він не був убитий, а тільки поранений (Тют., Вир, 1964, 527); Ой убита доріженька вгору під калину, Так я тебе, любку, люблю, що мало не гину (Коломийки, 1969, 166); // уби́то, безос. присудк. сл. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито; менший при матері був, хазяйнував (Вовчок, І, 1955,80); — Злочинство ясне… Людину вбито… Якийсь дивний збіг: каменем у голову, в спину ножем, — бурмотів хірург Храпков (Ле, Міжгір’я, 1953, 218); // у знач. ім. уби́тий, того, ч.; уби́та, тої, ж. Той (та), кого позбавили життя. В будинок прийшли з носилками санітари і почали зносити поранених , і вбитих на перший поверх (Гончар, III, 1959, 164); Тепер йому було добре видно, що там робиться. Убиті лежали в різних позах, в снігу виблискували стріляні гільзи (Тют., Вир, 1964, 536).
◊ Уби́тий го́рем див. го́ре; Як (на́че, нена́че, мов і т. ін.) уби́тий: а) із сл. спати — дуже міцно. Пані Олімпія спала як убита (Фр., VII, 1951, 154); Він сидів цілий день, як Микита-чорнокнижник, а вночі спав як убитий (Тют., Вир, 1964, 55); б) у стані пригніченості, відчаю, великого горя. Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить. Катерина ж з болящої І очей не зводить (Шевч., І, 1963, 320); Балабуха приїхав додому неначе вбитий (Н.-Лев., III, 1956, 29).
2. у знач. прикм., перен. Пригнічений, засмучений. О господи! Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Шевч., II, 1953, 191); // Який виражає пригніченість, засмученість. [Деїфоб і Гелен:] Ходи додому, сестро! [Кассандра (відпихає їх):] Гетьте, гетьте! Се ви його убили! (Раптом стишується і говорить зовсім убитим голосом). Ні, се я… (Л. Укр., II, 1951, 277).
3. у знач. прикм. Уторований (про дорогу, стежку). Від моря до моря вбитая дорога (Чуб., V, 1874, 267); Вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси та чару (Мирний, IV, 1955, 311).
УБИ́ТИЙ2 див. вби́тий1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 355.