УВА́РЮВАТИ (ВВА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УВАРИ́ТИ (ВВАРИ́ТИ), уварю́, ува́риш, док., перех.
1. Варячи, робити повністю готовим.
2. Варячи, зменшувати кількість, об’єм чого-небудь.
3. рідко. Те саме, що завари́ти 1. — Старий уже у нас сирівець став. Пора б нового уварити, — докладала вона (Мирний, І, 1954, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 364.