УТИ́КАНИЙ (ВТИ́КАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ути́кати. Її більше приваблював монастирський сад, огороджений широким червоним муром, утиканим зверху битим склом (Вільде, Сестри.., 1958, 426).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 508.