УШИВА́ННЯ1 (ВШИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. ушива́ти1. Почали [Лукин і Маланка] класти стодолу, вже і зводини зробили, поклали віху, лиш би ще вшити, але ще збіжжя змолотити б, щоб сніпки для вшивання були (Кобр., Вибр., 1954, 195).
УШИВА́ННЯ1 див. вшива́ння1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 540.