ХІД, хо́ду, ч.
1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули — катма ходу… (Гл., Вибр., 1957, 34); Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Март., Тв., 1954, 189); Есмінець зменшив швидкість ходу (Трубл., Шхуна.., 1940, 261); // Відстань, яку можна пройти за певний час. Любить він [гуцул], мов той орел, самотність, Любить жити сам серед природи, Так що інколи півднини ходу До найближчого бува сусіди (Фр., XIII, 1954, 330); Він вирушив шукати своє рідне село пішечки і через чотири дні ходу був уже дома (Тют., Вир, 1964, 287); Євгенові усе ще не вірилось, що Шура зараз перебуває за кілька хвилин ходу від нього (Гончар, III, 1959, 399); // Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь. Поїзд ходу набирає, просторішає перон (Забіла, Одна сім’я, 1950, 52); Авто рушило пляжем.. Воно посувалося не швидко, ..проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися (Смолич, І, 1958, 101); Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (Чорн., Визвол. земля, 1959, 18).
&́9671; Дава́ти (да́ти) за́дній хід див. за́дній; Дава́ти (да́ти) хід — приводити в рух. Шумейко дав хід, і паровоз обережно рушив уперед (Смолич, І, 1947, 298); Дава́ти (да́ти) хо́ду — поспіхом, швидко тікати або йти звідки-небудь. Чого ж ти нас кидаєш? куди ти так швидко ходу даєш, та й не озирнешся на нас (Барв., Опов.., 1902, 208); За́днім хо́дом — задньою частиною, задом уперед. На поворотах не можна обганяти, стояти, а також рухатись заднім ходом (Автомоб., 1957, 278); З хо́ду: а) у русі, не зупиняючись. Підводи гуркотіли і гуркотіли в темряві. На повнім галопі підскакуючи до висоти і з ходу розвертаючись, вони звалювали в купу набиті мінами ящики і знову гнали по новий вантаж (Гончар, III, 1959, 47); Він вискакує з хати і.. горошинкою викочується на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок (Стельмах, І, 1962, 215); б) зразу, тут же. Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена, і кінь з ходу пустився навскач (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 139); — Нам, партизанам, дуже хотілося б знати, чи ви будете форсувати Дніпро з ходу, чи… ну як би сказати? Чи ви зазимуєте? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88); — А Кульницький — це в’юн. Розумний, жорстокий, нахрапистий. З ходу ловить чужі думки й піднімає їх на всю губернію або приноровлюється до них, як вигідніше йому (Стельмах, II, 1962, 214); І хо́ду — швидко, бігом почати тікати, йти звідкись. Треба було негайно всім змиватися з танка, вибрали момент — і ходу (Ю. Янов., І, 1954, 56); [Сергій:] Дядю, милий. Це нечесно, пляшку з стола і ходу. Прошу, прошу, чарочку (Корн., II, 1955, 27); Мали́й хід див. мали́й; На по́вному (по́внім) ходу́ див. по́вний; На ходу́: а) під час руху. Не доїжджаючи до своєї станції, Яшко на ходу виплигнув і довго дивився вслід на червону крапку ліхтаря на задньому вагоні (Головко, І, 1957, 172); б) продовжуючи рухатися, не зупиняючись. Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи (Мирний, І, 1954, 265); За ним ішов чоловік з фотоапаратом, на ходу щось записуючи у блокнот (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 6); в) не відриваючись від якоїсь справи, якогось діла; нашвидку, попутно. А робив [Грицько], як той віл, цілий день.. навіть мало що їв та й то все на ходу (Мирний, І, 1949, 174); г) зразу, дужо швидко. [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — розбитні, до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу… (Мороз, П’єси, 1959, 305); — А може, це не Щербини були, а хтось із тих, які живуть у моєму лісі? Пігловський на ходу ловить панську думку і одразу ж приноровляється до неї (Стельмах, І, 1962, 91); З одного ската виходило по дві круглі, оригінальної форми посудини, а коли яка протікала, то її тут, на ходу, й вулканізували (Гончар, Тронка, 1963, 26); д) у дії. Хай вантажна стріла труду Буде вірна, як руки робочі, І машини нехай на ходу Будуть в буряні й темні ночі (Забашта, Нові береги, 1950, 20); Бригада слюсарів.. стежить за тим, щоб електрокарне господарство завжди було «на ходу» (Веч. Київ, 12.II 1970, 1); На ходу́ підме́тки рва́ти (зрива́ти) див. підме́тка; Піддава́ти (підда́ти) хо́ду — швидше йти чи втікати звідки-небудь. — Куди ти? Гунцвот! — тупа ногою пан.— Назад!..— Гусій тільки піддає ходу. Стоїть пан хвилину і дивиться в пустку (Коцюб., II, 1955, 58); — Чуєте: клацають [німці чобітьми]. — Я не чую… Де? — За спиною.— Хай собі клацають,— сказала, озирнувшись, Іллєвська, проте піддала ходу (Гончар, IV, 1960, 52); По́вний хід див. по́вний; Прити́шити хід див. прити́шувати; Свої́м хо́дом: а) те саме, що пі́шки. — Мені нічогісінько не потрібно, я піду своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь кінний підвезе трішки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 446); б) за допомогою роботи механізму, мотора (про машину). Всі дивляться в поле. Чутка пішла, що з станції, десь аж за тридцять кілометрів звідси, прийде своїм ходом трактор і що тоді не треба вже на полі ні коней, ні меж (Довж., І, 1958, 79); Сти́шувати (сти́шити) хід див. сти́шувати.
2. заст., уроч. Похід, процесія. Величезний хід той суне, суне тихо, наче мла (Фр., XII, 1953, 366); Гордість і схвалення викликав урочистий хід ударних бригад, нагороджених червоними вимпелами, емблемами, відзнаками (Свята.. Рад. Укр., 1971, 11).
Полони́нський хід — супроводжуване піснями та обрядами виганяння худоби з села на полонини навесні. Починається праця на гірських пасовищах весняним полонинським ходом, який і в минулому відзначався святково (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 45); На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь, а сам наслухає. Він чує хід полонинський не тільки вухом. Він серцем чує (Коцюб., II, 1955, 320); Хре́сний хід — процесія з хрестами, корогвами, іконами. Монастир, за традиціями ігумені.., вирушає хресним ходом до криниці (Мик., II, 1957, 291); Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби.. Увесь цей хресний хід сповнений таємничої врочистості (Довж., І, 1958, 43).
3. Характер переміщення, спосіб, манера ходити; хода. Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький, з виду добродушний. Хід дрібний (Фр., II, 1950, 18); Підслухала, як один панич глузував з її товаришки, що вона, йдучи, гримає, немов коняка. Це так її вразило, що відтоді ходила все на пальцях, і цей хід присвоїла собі й до сьогодні (Март., Тв., 1954, 234); Її спокійні рухи.., певний важкий хід босих ніг, поважне обличчя — все те навівало на паню Наталю спокій (Коцюб., II, 1955, 164).
Фі́нський хід див. фі́нський.
4. Коридор чи тунель, що служить для переміщення куди-небудь; прохід. Було ми ходимо малими по печерах тих,— запалимо віти соснові та й ходимо; а хід узенький та низький і дуже трудний (Вовчок, І, 1955, 180); Он вона, та вежа, бачиш? Та, що ліворуч… А на всі боки, до церкви, до річки, до лісу — підземні ходи. ..Сьомка вже надумав тим ходом кудись пройти (Смолич, II, 1958, 51); Там, на хуторах, у відгороджених глухими стінами потайних конюшнях, цілу зиму хрумали овес застояні кавалерійські коні, а від батьківських хат були далеко прокопані підземні ходи, в яких, ждучи слушного часу, сиділи петлюрівські кадровики (Гончар, II, 1959, 231); // Лаз, прохід, виритий звірами, черв’яками в землі або черв’яками в дереві, плоді і т. ін. Він добре знав дубів породи, І з-під умілої руки Зникали шашелеві ходи, Кругами сходили суки (Бичко, Вогнище, 1959, 242); Личинки трача утворюють під шкірочкою перших плодів звивисті ходи (Хлібороб Укр., 7, 1966, 31).
Хід (хо́ди) сполу́чення див. сполу́чення.
&́9671; Зна́ти всі хо́ди [й ви́ходи] — те саме, що Зна́ти всі вхо́ди й вихо́ди (див. вхід). Важкою буде дорога на той бік, навіть якщо знаєш всі ходи й виходи з Сиваша (Гончар, II, 1959, 401).
5. Місце, отвір у стіні приміщення, споруди, крізь які входять куди-небудь і виходять звідкись; вхід. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (Коцюб., III, 1956, 403); [Невідомий:] Скажіть, із вашої ласки, що це за нора у вас? [Пані Люба:] Це наша таємниця, але вам, звичайно, ми скажемо: це потайний хід у сад (Вас., III, 1960, 232); Богдан кинувся бігти за дівчатами, та хазяїн кав’ярні зупинив його: — То хід тільки для дівчат (Ю. Янов., II, 1958, 86); // Частина приміщення, що служить для входу та виходу з нього. То все було на бокових ходах. А на головному? Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом (Мирний, III, 1954, 261); За яких-небудь чверть години був [Артем] уже на вокзалі. Через головний хід не рискнув зайти. Обійшов стороною — у хвіртку поза багажним склепом, і — на перон (Головко, II, 1957, 528); // Прохід, що з’єднує різні частини одного приміщення або сусідні будівлі. Що далі ми йшли підвальними ходами, то більше дивувався дядя Михайло (Сміл., Сашко, 1954, 125); // Шлях, дорога куди-небудь. Молодиця з дівчинкою.. знайомими гайовими ходами і стежками доходили до ланку [ланка] у пущі самій і там сідали одпочивати (Вовчок, І, 1955, 367).
Чо́рний хід див. чо́рний.
6. перен. Перебіг, розвиток, здійснення чого-небудь у часі. Тихо, з очима, покритими мрійним туманом, він говорив їй про хід вечорів (Коцюб., II, 1955, 295); Степан Вікторович відходив, цілком задоволений і собою, і ходом роботи на шахті (Собко, Нам спокій.., 1959, 113); Хід подій; Хід бою; // Напрям, характер чого-небудь. В теоретичному відношенні вони [комуністи] мають перед рештою маси пролетаріату ту перевагу, що розуміють умови, хід і загальні результати пролетарського руху (Комун., маніф., 1963, 43): Михай зіщулився. Він ще не може зрозуміти хід думок хитрого слуги (Чаб., Балкан. весна, 1960, 512); // Розвиток сюжету, дії художнього твору. Йшла в театрі одного словацького міста якась історична п’єса. За ходом дії герой там вигукує: «Русь іде!» — і от, почувши це речення, всі глядачі, як один, устали і почали аплодувати (Рильський, IX, 1962, 12); // Етап розв’язання задачі. Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись у ходах, він тепер розв’язав її (Коцюба, Нові береги, 1959, 272).
&́9671; В (у) хо́ді чого — під час, у процесі чого-небудь. Розгром німців під Москвою був початком корінного повороту в ході війни (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 19); Брянський оцінював.., як переборювалися складні ситуації і несподіванки, що завжди виникають у ході бойових дій (Гончар, IIІ, 1959, 52); В ході шкільного навчання в учнів розвиваються процеси розуміння (Рад. психол. наука.., 1958, 191); Хід рече́й (спра́ви, справ і т. ін.) — розвиток, протікання, проходження подій, явищ. Юрка допитували третім. Хід справи від самого початку її виникнення склався так, що він ішов третім, останнім (Дор., Не повтори.., 1968, 40); Кожна ж людська думка — предметна, бо, як говорив В. І. Ленін, хід ідей визначається ходом речей (Рад. літ-во, 8, 1965, 12).
7. Дія, робота, здійснювана машиною, механізмом і т. ін.; // Повний технологічний процес, що здійснюється в чому-небудь; цикл. Григорію Сидоровичу не треба було й дивитися на манометри, щоб визначити хід печі,— йому здалося, що домна співає (Ю. Янов., II, 1954, 111); // Звуки, утворювані дією механізму.
&́9671; В ходу́ що — у вжитку, в обігу, поширене що-небудь. — У них там [в Америці] теж ярмарки є? — поцікавився дід.— Ще й які! Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (Гончар, І, 1959, 31); Давно вже в ходу у нас вислів: трудова активність. І зараз значення такої активності не знижується, навпаки, вона повинна зростати, бо зростають наші завдання (Ком. Укр., 12, 1969, 74); Іти́ (піти́) в хід — починати широко застосовуватися, використовуватися. Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Збан., Сеспель, 1961, 110); Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка, всі види переконувань у неповторний цей великий час самовизначення (Довж., І, 1958, 46); Мололи в себе вдома потайки, пішли в хід старі дідівські жорна, які валялись десь на огородах та попід хатами (Хижняк, Тамара, 1959, 41); На по́вний хід див. по́вний; На холосто́му ходу́; На холости́х хода́х; Холости́м хо́дом: а) без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії, роботи. Все робилося послідовно і методично. Спершу апарати біля корів сичали і цмокали на холостому ходу, саме в ту пору, коли дівчата доїли вручну. Далі апарат, що працював холостим ходом, припасовували на тварині, а в жолоб перед її носом сипали щось смачненьке (Вол., Місячно срібло, 1961, 264); — Коли набираєш грунт на ніж [бульдозера], прислухайся до роботи двигуна. Як тільки відчуєш, що він починає втрачати потужність,— годі. Надолужуй на іншому: коли повертаєшся на робоче місце, переключай на максимальну швидкість. Хочеш час зекономити, то саме тут і економ, на цих холостих ходах… (Гончар, Тронка, 1963, 267); б) без належних результатів, бажаних наслідків; безрезультатно. — На холостому ходу працюємо! — Тобто як? — А так, Митричу, поту багато, а толку мало (Панч, II, 1956, 72); Коли, скажімо, якесь підприємство не виконує плану або випускає недоброякісну продукцію, то це значить, що вся партійна робота на цьому підприємстві йде на холостому ходу (Ком. Укр., 6, 1960, 42); Норма́льним (звича́йним) хо́дом — нормально, звичайно. Я думав, що справа піде нормальним ходом (Драг., II, 1970, 507); По́вним хо́дом див. по́вний; Пуска́ти (пусти́ти) в хід — починати застосовувати, використовувати що-небудь. Протягом години мінометникам кілька разів доводилося пускати в хід гранати, іти врукопаш (Гончар, III, 1959, 451); — Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132); Кілька ударів ножем розпушили землю. Рубін вигорнув її на себе і знову пустив у хід ніж (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); Робо́чий хід — корисна робота механізму або його частини. Під час робочого ходу машини транспортери садильних механізмів приводяться в рух, а сошник утворює садильну щілину (Колг. енц., II, 1956, 430); Холости́й хід — робота механізму або його частини без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії.
8. перен. Певний прийом, маневр, дія для досягнення чого-небудь. [Колос:] Але надто рисковано, якщо вони [гітлерівці] розгадають наш хід (Корн., II, 1955, 45); Йому пропонували мир.. Розібратися, що ж криється за тактичним ходом шефа, він не міг (Рибак, Час.., 1960, 493).
9. Черговий виступ гравця в картярській, шаховій, шашковій і т. ін. грі. Лагунський поставив кісточку, але гра розладналась, Лагунська уїдливо то пускала шпильки на його адресу, то сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами (Коцюба, Нові береги, 1959, 433); Помкапітана зробив хід конем і, хвилину затримавши погляд на дошці, підняв голову (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122); Ми ледве дограли одну партію в доміно. Щось заважало нам грати. Ми не думали над своїми ходами, раз у раз плутали і, нарешті, покинули доміно (Сміл., Сашко, 1957, 112).
&́9671; Хід коне́м див. кінь.
10. Нижня ходова частина воза або інших транспортних засобів. Весело цокотіли по добрій дорозі залізні ходи (Головко, II, 1957, 37); Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз (Стельмах, І, 1962, 409); // Нижня ходова частина пристрою, який рухається за допомогою власного двигуна. Трактори здригнули важким залізним тілом, глибоко вдавили землю широкими смугами гусеничного ходу і рівно рушили на степ (Епік, Тв., 1958, 350); Повзуть задумано гармати на механічному ходу (Сос., II, 1958, 442); Рама обприскувача.. встановлена на двоколісному ході (Механ. і електриф.., 1953, 117); // Переміщення рухомої частині механізму від одного крайнього положення до іншого. Хід поршня; Хід преса; // Відстань, на яку ця частина переміщується; // розм. Нижня частина взуття; підошва. Взуття на гумовому ходу.
11. кому. Можливість ввійти, пройти куди-небудь. Як притоптаний з одного кінця черв’як болізно [болісно] в’ється, згинається — розправляється — нема йому далі ходу!..Так Горпина крутилась коло свого темного лиха (Мирний, І, 1954, 286); Коли скресли раптово ріки і древній бог весняної грязюки пустив у діло свої ресурси, що ні кінному, ні пішому не стало ходу, куди не поткнись, загули моторизовані армії, забуксували, залаялись всіма мовами водії машин і стали (Довж., І, 1958, 355); // перен. Можливість добитися чого-небудь у житті, діяльності тощо. [Печариця:] А тут — поподавися над тією стравою дома та в бурсі попосидь літ десять-дванадцять, та от тобі тільки й ходу, що учителем! (Мирний, V, 1955, 146); [Петро:] Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю (К.-Карий, II, 1960, 326); Щиро вітаючи се нове видавництво [«Жіночу бібліотеку»] і бажаючи йому якнайкращого ходу серед нашої суспільності, ми хочемо сказати кілька слів про зміст 1-ї книжки (Фр., XVI, 1955, 191).
&́9671; Дава́ти (да́ти) хід чому — направляти в належне місце для розгляду, виконання (справу, клопотання тощо); сприяти здійсненню чого-небудь. — Листи я прочитав. Коли вашій справі буде дано вірний хід, ви неодмінно виграєте її (Стельмах, Хліб.., 1959, 417); Не дава́ти (не да́ти) хо́ду кому: а) не пускати кого-небудь кудись. Піткнувсь було [писар], так йому і чарки понюхати не дали, і у хату ходу не дали (Кв.-Осн., II,1956, 218); б) не давати можливості кому-небудь виявити свої здібності, показати себе; ставати в чомусь кому-небудь на перешкоді. — Біда! — посміхнувся Остап.— Не дають нам ходу, дядьку Мусію. Забивають (Головко, II, 1957, 576); в) надокучати чим-небудь комусь. [Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (Мороз, П’єси, 1959, 7).
12. муз. Зміна, поворот у мелодії, музичній темі; музична фраза, фігура, що служить переходом від однієї музичної теми до іншої. Часто використовує композитор [Ю. С. Мейтус] ходи на дисонуючі інтервали, ланцюги секвенцій, що гостро звучать, складні гармонічні комплекси, полігармонію і політональності (Мист., 2, 1965, 13); Січинський написав думу [«Думу про Нечая»], очевидно, під впливом М. В. Лисенка.. Мелодії властиві речитативність, мелізматика та ходи на збільшену секунду (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 69.