ЯДРО́, а́, с.
1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (Наука.., 1, 1960, 27); Найбільше вітаміну В1 в гречаному ядрі та у вівсяних крупах (Технол. пригот. їжі, 1957, 138); Сава перекусив ситу зернину, милувався мучнистим ядром, простяг на долоні — крохмаль… (Горд., Дівчина.., 1954, 225).
2. спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь. Комети складаються з маленького твердого ядра і величезної оболонки з розрідженого газу і порошинок (Астр., 1956, 6); Всередині чітко окреслених круглих, овальних, а іноді і кільцеподібних дисків планетарних туманностей містяться зірки, що їх освітлюють. Це — ядра туманностей (Наука.., 6, 1961, 11); // геол. Внутрішня частина земної кулі, яка починається на глибині 2900 км від поверхні. Товщина земної кори в гірських місцевостях досягає сімдесяти кілометрів, а під водами океанів 7-10 кілометрів. За корою розпочинається мантія, а вже за нею — ядро (Веч. Київ, 6. IV 1968, 4); // фіз. Важка, позитивно заряджена частина атома. У центрі атома.. перебуває позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся його маса, а навколо нього з величезною швидкістю обертаються електрони (Наука.., 10, 1960, 36); Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу (Тич., І, 1957, 168); // біол. Складова частина рослинних і тваринних клітин. Клітини щільно прилягали одна до одної і містили в собі правильні круглі ядра (Мед. ж., XIX, 1, 1949, 16); Як відомо, вся активнодіюча протоплазма і ядро живої клітини складаються головно з білкових речовин (Зерн. боб. культ., 1956, 3).
3. тільки одн., перен. Основна частина, група певного колективу, яка визначає, організує і спрямовує його роботу, діяльність тощо. Керівне ядро робітничого класу становить комуністична партія, що виконує велике завдання організації мас, забезпечення єдності волі і згуртованості дій (Ком. Укр., 5, 1968, 22); В першій половині серпня сімдесят чоловік — основне ядро обласного партизанського загону — пішло в Холменські ліси (Шер., В партиз. загонах, 1947, 7); — У нас є надійна група людей, готових до втечі. Це — комуністи, найпередовіше ядро нашого табору (Збан., Єдина, 1959, 305); Кочові племена, основне ядро яких становили царські скіфи («кращі і численні»), займали пануюче становище у Скіфії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 148); Іван з товаришами пішов на заняття хорового гуртка.. Основним ядром хору, його організаторами і ентузіастами були якраз друзі (Кол., Терен.., 1959, 44); // Основа чого-небудь. Москва стала тим життєдайним ядром, навколо якого судилося створитись могутній централізованій державі (Цюпа, Україна.., 1960,16); // перен. Сутність, головна причина чого-небудь. Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об’єктивних обставин мусив залишатись безкарним (Вільде, Сестри.., 1958, 36); Лиш простота — єдине суще, Вона — ядро, вона — зерно (Бичко, Срібноліття, 1973, 26).
4. іст., військ. Кулястий суцільний снаряд ударної дії в гладкоствольній артилерії. Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі гноти (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 38); Двом пушкарям з обох боків воріт наказано закласти ядра й бути напоготові (Ле, Наливайко, 1957, 80); * Образно. Ядра сміху рвалися й гриміли, як гул грози, як гуркіт громовиць (Голов., Поезії, 1955, 68); *У порівн. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Тич., І, 1957, 121).
5. спорт. Важкий металевий снаряд для штовхання, що має форму кулі. Путівку в життя ядру як спортивному снарядові дали англійські військові моряки, котрі у вільний час заради розваги перекидалися гарматними ядрами і навіть кидали їх на відстань (Наука.., 11, 1968, 60); Комаренко потиснув руку дівчині і зразу відчув, яка не по-дівочому вона велика й сильна. Такі руки мусять бути у спортсменок, які кидають диск або штовхають ядро (Собко, Срібний корабель, 1961, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 625.