ЯСКРИ́ТИСЯ, и́ться і ЯСКРІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Яскраво сяяти; іскритися. По хатах горять привітні вогники, на дорозі сніг яскриться, скрізь по улицях шумлять сани (Вас., І, 1959, 80); Крізь млу сонце ледве шаріло. Бурульки яскрілись на хаті… (Стар., Вибр., 1959, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 654.