Біблія - Сторінка 3
- Автор Невідомий -І хай рояться вони на землі, і хай на землі вони плодяться та розмножуються.
18 І вийшов Ной, і з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.
20 І збудував Ной жертовника Господові. І взяв він з кожної чистої худоби та з кожного чистого птаства, і приніс на жертовнику цілопалення.
21 І відчув Господь пахощі любі, і в серці своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий з юності її. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то я вчинив був.
22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, холоднеча та спека, літо й зима, день та ніч не припиняться!
Буття 9
1 І поблагословив Бог Ноя й синів його та й промовив: Плодіться і розмножуйтеся та наповнюйте землю!
2 І боятиметься вас, і тремтіти перед вами буде уся звірина землі і птаство небесне, і усе, чим роїться земля, і усі риби морські. У ваші руки віддані вони.
3 Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену траву, я віддав вам усе.
4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
5 Я зажадаю крові за життя, з усьго живого зажадаю її, з руки кожної людини я зажадаю за душу людську.
6 Хто проллє кров людську, то пролита буде його кров, бо створена людина за образом Божим.
7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, наповнюйте землю та розселяйтеся по ній!
8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним:
9 Ось я укладаю свою угоду з вами та з вашими нащадками по вас.
10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби і серед усієї земної звірини, з усіма, що виходять з ковчегу.
11 Я укладаю угоду свою з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою, і більше не буде потопу, щоб землю нищити.
12 І Бог промовляв: Оце знак угоди, що укладаю я з вами і з кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13 Я веселку свою дав у хмарах і стане вона за знак угоди між мною та між землею.
14 І коли над землею нахмариться, то буде виднітися в хмарах веселка.
15 І я згадаю про свою угоду з вами і з кожною душею серед усього живого. І більш не буде вода для потопу, щоб знищувати всяке тіло.
16 І буде веселка у хмарах, і побачу її, і згадаю про вічну угоду між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
17 І сказав Бог до Ноя: Це знак угоди, що я уклав з кожним тілом, що воно на землі.
18 Сини Ноєві, що вийшли з ковчегу були: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
19 Оці троє були сини Ноєві і від них залюднилася вся земля.
20 І займався Ной землеробством, і насадив виноградник.
21 І пив він вино та й упився, і оголився всередині свого намету.
22 І побачив Хам, батько Ханаанів, голизну батька свого, та й розповів обом братам своїм надворі.
23 Взяли тоді Сим та Яфет одяг, поклали обидва на плечі свої і позадкували, щоб прикрити голизну батька свого. І не бачили вони голизни батька свого.
24 А Ной витверезився від свого вина, і дізнався, що зробив його син наймолодший.
25 І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм братам!
26 І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
27 Хай Бог поширить Яфета, і хай пробуває в наметах він Симових, і хай Ханаан рабом буде йому!
28 А Ной жив по потопі триста п'ятдесят років.
29 А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот п'ятдесят років. Та й помер він.
Буття 10
1 Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народилися сини по потопі:
2 Сини Яфетові: Гомер і Магог, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.
3 А сини Гомерові: Ашкеназ, Рифат, і Тогарма.
4 А сини Явана: Еліша, Таршіш, і Киттим, і Доданим.
5 Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожен за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх.
6 А сини Хамові: Куш і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.
7 А сини Кушові: Сева і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.
8 Куш же породив Німрода, він першим з могутніх на землі.
9 Він був дужий мисливець, що противився Господові. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець, що противиться Господові.
10 А початком царства його були: Вавілон і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.
11 З того краю вийшов Ашшур та й збудував Ніневію і Реховот-Ір, Калах
12 і Ресен між Ніневією та Калахом, він оте місто велике.
13 А Міцраїм породив лудів, анамів, легавів, нафтухів,
14 патрусів і каслухів, від яких пішли филистимляни і кафторії.
15 А Ханаан породив Сидона, свого первістка та Хета,
16 евусеянина, амореянина, гіргашеянина,
17 хіввеянина, аркеянина, синеянина,
18 арвадеянина, цемареянина і хаматеянина. А потім розпорошилися роди ханаанянина.
19 Ханаанські кордони сягали від Сидону до Герару, в напрямку Гази, і до Содому, Гоморри, Адми й Цевоїму, в напрямку Лашу.
20 Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
21 У Сима, пращура всіх синів Еверових, старшого брата Яфета, теж народилися нащадки.
22 Сини Симові: Елам, Ашшур, Арпахшад, Луд і Арам.
23 А Арамові сини: Уц, Хул, Гетер і Маш.
24 А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.
25 А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому було Пелег, бо за днів його поділилася земля, а ім'я його брата — Йоктан.
26 А Йоктан породив Алмодада, Шелефа, Хасар-Мавета, Єраха,
27 Гадорама, Узала, Диклу,
28 Увала, Авімаїла, Шеву,
29 Офіра, Хавілу і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.
30 А оселя їхня була від Меші до Сефару, гористої місцевості на Сході.
31 Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
32 Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І пішли народи з них на землі по потопі.
Буття 11
1 І була всій землі одна мова та слова одні.
2 І як рушили вони на Схід, то в Шинеарському краї рівнину знайшли і оселилися там.
3 І сказали вони один одному: Наробимо цегли і добре її випалимо! І була для них цегла замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
4 І сказали вони: Тож місто збудуймо собі та башту верхівкою аж до неба. І створимо для себе ім'я, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
6 І промовив Господь: Один це народ і мова одна для всіх них, а це ось початок їхньої праці. Не буде тепер нічого для них неможливого в їхніх задумах.
7 Тож зійдімо і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.
8 І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
9 І тому то названо ім'я йому: Вавілон, бо там змішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста років та й породив Арпахшада, через два роки по потопі.
11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ятсот років. І породив він синів і дочок.
12 А Арпахшад жив тридцять п'ять років та й породив він Шелаха.
13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотириста три роки. І породив він синів та дочок.
14 Шелах же жив тридцять років та й породив він Евера.
15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотириста три роки. І породив він синів та дочок.
16 Евер же жив тридцять чотири роки та й породив він Пелега.
17 І жив Евер по тому, як породив він Пелега, чотириста тридцять років. І породив він синів та дочок.
18 Пелег же жив тридцять років та й породив Реу.
19 І жив Пелег по тому, як породив Реу, двісті дев'ять років. І породив він синів та дочок.
20 А Реу жив тридцять два роки та й породив Серуга.
21 І жив Реу по тому, як породив Серуга, двісті сім років. І породив він синів та дочок.
22 А Серуг жив тридцять років та й породив Нахора.
23 І жив Серуг по тому, як породив Нахора, дві сотні років. І породив він синів та дочок.
24 А Нахор жив двадцять дев'ять років та й породив він Тераха.
25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сото дев'ятнадцять років. І породив він синів та дочок.
26 Терах же жив сімдесят років та й породив Аврама, Нахора і Гарана.
27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, Нахора і Гарана. А Гаран породив Лота.
28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці було Сара, а ім'я Нахоровій жінці було Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька й батька Іски.
30 А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.
31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, онука свого, і Сару, невістку свою, жінку свого сина, Аврама та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до Ханаанського краю І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
32 І було днів Терахових двісті п'ять років. І Терах помер у Харані.
Буття 12
1 І промовив Господь до Аврама: Залиш землю свою і родину свою, і оселю батька свого та йди до краю, який я тобі покажу.
2 І народом великим тебе я зроблю, і поблагословлю я тебе, і звеличу ім'я твоє, і будеш ти благословенням.
3 І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!
4 І відправився Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят п'ять років, як виходив з Харану.
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і весь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Ханаанського краю. І до Ханаанського краю вони прибули.
6 І перейшов Аврам по краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А в цьому краї сидів ханаанянин тоді.
7 І Господь з'явився Авраму й сказав: Я дам цей край нащадкам твоїм. І він збудував там жертовника Господові, що з'явився йому.
8 А звідти він рушив на гору, що на схід від Бет-Елу, і намета свого поставив, на захід від Бет-Елу, а від Гаю на схід. І він збудував там Господові жертовника, і кликав Господнє ім'я.
9 І подавався Аврам усе далі на південь.
10 І стався був голод у краї. І пішов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у краї тяжкий настав.
11 І сталося, як він наблизився до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Ти жінка вродлива з обличчя.
12 Як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе залишать живою.
13 Скажи ж, що ти сестра моя, щоб добре було через тебе мені, і щоб не вбили мене.
14 І як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном.