Дивовижний монгол - Сторінка 20

- Джеймс Олдрідж -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Вірність чомусь або комусь дуже важлива річ, правда ж? Дідусь каже, що тільки щось справжнє змусило їх так триматися одне одного. Він примирився з думкою, що більше не побачить Таха. Проте місіс Еванс просто ридма ридала, коли я читала їй твого листа, і вона сказала, що дуже шкодує, що іноді сварила Пташку. Дідусь мусив сказати їй, щоб вона не говорила "дурниць". Вона завжди балувала Пташку, як і всі ми. Це трохи заспокоїло її. Ми всі нетерпляче і з хвилюванням чекаємо, коли ж нарешті зможемо побачити Пташчине лошатко.

Мені подобається мій новий дім у Портсмуті, хоча я скучаю за заповідником, за дідусем та місіс Еванс. Я сумую за ними. Правда, зі мною Скіп, і тому не так сумно. Але, звичайно, усе буде гаразд, коли я звикну до батька й мачухи. Вони дуже добрі, чуйні до мене і намагаються допомогти. Хоча я сама часто не знаю, що зі мною відбувається. Якби ж то знати.

Оце і все, що я можу написати, Бар'юте. Величезне спасибі тобі за довгого листа, нехай такого сумного. Обіймаю твою маму і тітоньку Сероглі й дякую їй за терпіння і чудові листи по-англійському.

Завжди твоя

Кітті.

Р. .S Я вже двічі каталася на лижах, і батьки збираються наступного року взяти мене до Швейцарії, це буде чудово, якщо я не впаду де-небудь і не поламаю ноги, Страшенно люблю кататися на лижах.

К.

Дорога Кітті!

Лошатко, яке ми назвали Кіч, відіслали на тому тижні, і воно прибуде до Англії літаком п'ятнадцятого числа разом з молодим ватажком, якого переміг Тах. Ми вирішили предати його твоєму дідусеві. Напиши, коди Кіч прибуде на місце. Як би мені хотілося приїхати разом із ним, щоб побачити тебе.

Твій Бар'ют.

Любий Бар'юте!

Лошатко прибуло (а жеребець ще ні), і я реготала до сліз, коли його побачила. Воно таке гарненьке і таке кумедне водночас. Який незвичайний гібрид! І хоча я реготала, це був не образливий сміх, У нього добрі очі Пташки, але кумедна борідка, як у Таха, голова теж як у Таха, і воно форкає зовсім як Тах. Мені здається, воно й ходить як Тах, з усіма сердитими повадками дикого коня. Це страшенно смішно, бо воно таке ручне й лагідне. Навіть лагідніше за Пташку. Місіс Еванс нікуди від себе його не відпускає. Вона, напевне, взяла б його на кухню, якби дідусь не заборонив. Вона просто в захваті від лошати, а воно все ластиться до неї, і до мене теж.

Я дуже часто думаю про тебе, мабуть через лошатко, і мені, як ніколи, хочеться, щоб ти жив поблизу. Я б залюбки зустрічалася з тобою, і ми б розмовляли. Так хочеться порозмовляти з ким-небудь. Чи не зміг би та якось приїхати, щоб провідати мене й побачити лошатко?

Хіба не дивно, що наших двоє коней змогли перетнути цілий світ, пройти Європейський та Азіатський континенти, кордони й високі гори, борючись із снігами та бурями, трясовиною й бідами, а ми з тобою тільки листуємося?

Будь ласка, постарайся приїхати. Напиши, чи не можу я зробити чогось, щоб посприяти цьому. Справді, мені так хочеться побачити тебе.

Твій вічний друг

Кітті.

Р, S. Будь ласка, постарайся!

Люба Кітті!

Звичайно, я постараюся приїхати до тебе. Але, по-моєму, тобі легше приїхати сюди. Ми б так тебе зустріли, і вся наша родина була б щаслива, Тоді я був би певний;

все, що вчинили Тах і Пташка, має сенс, оскільки ти приїхала до нас. Я б усе тобі показав —— і наші гори, і степи, а ще ми могли б кататися верхи по наших пагорбах, і ніхто б нам не заважав. Може, ми навіть поскакали б пошукати тих п'ятьох диких коней, що зникли. Постарайся Кітті, а я обіцяю зробити все, щоб допомогти.

Твій близький друг

Бар'ют,

Любий Бар'юте!

У це важко повірити, але, можливо (тільки можливо!), що я зможу приїхати до вас, якщо дістану дозвіл їхати з дідусем. Я не відступаю від нього і благаю, і він нарешті погодився поклопотати за мене. Можливо, я зможу приїхати з ним. Не знаю. Але я стараюся як можу. Як тільки можу...

Завжди твоя

Кітті.

Р. S. Надсилаю тобі свою нову фотографію, щоб ти не думав, ніби я така сама, як раніше. Ніщо довго не залишається таким самим, особливо я. У тім-то й лихо, по-моєму. Все так швидко міняється. Безперервно.

К.

Дорога Кітті!

Я попросив Гріта допомогти дістати дозвіл на твій приїзд. Гріт обіцяє зробити все можливе. Зараз він в Улан-Баторі, зустрічається з професорами; Він присягається, що все для тебе залагодить.

Твій Б.

Любий Б!

Ніяк не можу в це повірити, але все вже залагоджено!

Дідусь дістав телеграму з Улан-Батора, його запрошують на семінар, присвячений дикому коню, до Академії наук в Улан-Баторі. Вони запросили з ним і мене як гостя. Отже, я скоро (аж не віриться!) побачу тебе. Я таксі щаслива, Бюр'юте, що мало не плачу з радості! Я почуваю, мабуть, те саме, що почувала Пташка, вирушаючи в далекі мандри, наприкінці яких чекає щось невідоме. Цікаво, що воно таке?

Ти повинен неодмінно бути в Улан-Баторі, щоб зустріти мене. Якщо не зустрінеш, я цього не знесу. Я просто не знаю, що робитиму. Будь ласка, приїдь, щоб зустріти мене, Дуже тебе прошу.

Р. S. Кіч нарешті пробрався на кухню до місіс Еванс,

і вона примостила його в куточку й не дозволила дідусеві вигнати, Будь ласка, будь в Улан-Баторі, коли я приїду,

К.

Дорога Кітті!

Пишу по-англійському. Я приїду на аеродром. Думаю про зустріч з тобою. Не знаю, що й сказати. Скажу тільки, що для мене це буде справжнє свято. Я буду дуже щасливий! Я сподіваюсь, і ти також. І ми будемо згадувати наших незвичайних, дивовижних коней, Таха ї Пташку. Я думаю, тепер ми друзі назавжди. Чекаю з нетерпінням, готуюсь до зустрічі з тобою.

З найщирішими почуттями

твій вірний товариш, друг і брат

Бар'ют Мінга.

З англійської переклала ЛЮДМИЛА ГОНЧАР