Фантастичні звірі і де їх шукати - Сторінка 7

Дорослі порлоки сягають понад півметра зростом і харчуються травою.

Порлок вельми полохливий і живе для того, щоб захищати коней. Його можна виявити в конюшні в соломі, згорненого в клубочок, або посеред табуна, який він оберігає. Порлоки не довіряють людям і завжди від них ховаються.

ПОСІПАЧКА (Bowtruckle)

КММ: XX

Посіпачка — охоронець дерев, істота, що живе здебільшого на заході Англії, в південній Німеччині й у деяких лісах Скандинавії. Виявити її надзвичайно важко, адже вона невеличка (не більше двадцяти сантиметрів заввишки) і подібна на шматок кори з гілочками й двома брунатними оченятами.

Посіпачка харчується комашками.

Це миролюбне й дуже полохливе створіння, та якщо постає загроза дереву, на якому вона живе, посіпачка може стрибнути на лісника чи лісоруба, який завдає шкоди її житлу, і впивається йому в очі своїми довгими й гострими пальчиками. Жертвоприношення у вигляді мокриць може задобрити посіпачку на певний час, за який відьма або чаклун зазвичай встигають відрізати необхідний шматок деревини для виготовлення чарівної палички.

ПУХКАНЕЦЬ (Puffskein)

K.M.M.: XX

Пухканець поширений по цілому світі. Це кругла істота, вкрита м'яким пушком кремового кольору, вельми слухняна і не заперечує проти того, щоб її стискали або й шпурляли.

За ним легко доглядати, а коли він задоволений, то тихенько муркоче. Час від часу з глибини пухканця виринає довжелезний, тонкий рожевий язичок і в пошуках поживи снує змійкою по хаті. Пухканець неперебірливий у харчах і може поглинати будь-що — від залишків їжі до павуків.

Та понад усе йому подобається застромлювати язика в носи сплячих чаклунів, ласуючи їхніми шмарками. Завдяки цій властивості пухканці були улюбленцями багатьох поколінь маленьких чаклунів і досі залишаються найпопулярнішими домашніми сотворинками.

Р

PAMOPA (Ramora)

K.M.M.: XX

Рамора — срібляста риба, що живе в Індійському океані. Вона володіє потужними чарами, може ставити на якір кораблі й охороняє мореплавців. Рамора високо цінується Міжнародною конфедерацією чаклунів, що прийняла багато законів для захисту рамор від чаклунів-браконьєрів.

РЕЙ (Re'em)

КММ: ХХХХ

Надзвичайно рідкісний гігантський віл із золотистою шкурою. Рей водиться в нетрях Північної Америки й Далекого Сходу.

Кров рея дає тому, хто її випив, надзвичайну силу, однак її дуже важко здобути, а це означає, що вона існує в обмежених кількостях і майже не потрапляє у відкритий продаж.

РІЗКОПРОРИВЕЦЬ (Erumpent)

КММ: ХХХХ

Різкопроривець — величезний сірий африканський звір, наділений великою потугою. Різкопроривця, що важить майже тонну, здалека можна сплутати з носорогом. Він має товсту шкуру, що відштовхує від себе більшість проклять і заклинань, великий гострий ріг на носі і довгий хвіст, схожий на мотузку. Самиці різкопроривців народжують зазвичай не більше одного маляти.

Різкопроривець ніколи не нападе, якщо його не спровокувати, але якщо це станеться, наслідки бувають катастрофічні. Ріг різкопроривця може простромити все — від шкіри до металу — і містить в собі рідину, від якої все, куди вона просочилася, вибухає.

Популяція різкопроривців невелика, оскільки самці частенько підривають один одного під час шлюбного періоду.

Африканські чаклуни поводяться з різкопроривцями вкрай обережно. Роги, хвости й вибухову рідину різкопроривців використовують для виготовлення настійок, хоч їх і визнано ринковими матеріалами класу "Б" (небезпечні й такі, що підлягають суворому контролю).

РУНОСЛІД (Runespoor)

КММ: ХХХХ

Рунослід походить з невеличкої африканської країни Буркіна-Фасо. Триголовий змій-рунослід зазвичай сягає до двох метрів завдовжки. Яскраво-оранжевого з чорними смугами руносліда дуже легко помітити, тому буркіно-фаське Міністерство магії було змушене знекартнити деякі ліси спеціально для рунослідів.

Рунослідів, що самі по собі не надто зловісні, колись дуже шанували темні чаклуни, яких вражала їхня страхітлива зовнішність. Власне, лише завдяки записам парселмовців, які розводили цих зміїв, ми маємо уявлення про їхні цікаві звички. Ці записи свідчать, що кожна голова руносліда наділена окремою функцією.

Ліва голова (якщо чаклун стоїть навпроти руносліда) — стратег. Вона вирішує, куди руносліду повзти і що робити далі. Середня голова — мрійниця (рунослід може цілими днями лежати нерухомо, споглядаючи розкішні видіння й марева). Права голова — критик, яка оцінює всі дії лівої й середньої голови дратівливим шипінням. Ікла правої голови страшенно отруйні. Постійна ворожнеча голів зрідка дає змогу руносліду дожити до старості. Змія часто можна побачити без правої голови, бо її, змовившись, відгризають дві інші голови.

Рунослід, на відміну від усіх інших магічних звірів, відкладає яйця ротом Ці яйця мають величезну цінність для виготовлення настійок, що стимулюють розумову активність. Тіньова торгівля яйцями руносліда і самими зміями процвітає ось уже протягом кількох століть.

РУСАЛІЇ (Merpeople)

(включно з сиренами, селками, фейрями)

КММ: ХХХХ[19]

Русалії існують у цілому світі і відрізняються за зовнішнім виглядом майже так само, як люди, їхні традиції та звички не менш таємничі, ніж у кентаврів. Чаклуни, які опанували русальську мову, розповідають про високоорганізовані спільноти, розміри яких різняться залежно від природного середовища, причому дехто з них мешкає у вишуканих за своєю конструкцією житлах. Як і кентаври, русалії відмовилися від статусу "людських осіб" на користь статусу "звірі" (див. Вступ).

Перші згадки про русаліїв пов'язані з сиренами (Греція), а прекрасні русалки, образи яких так полюбляють маґлівські письменники й художники, водяться в тепліших морях. Шотландські селкі та ірландські фейрі хоч і не такі прекрасні, але вони теж відомі своєю любов'ю до музики — цією спільною рисою всіх русаліїв.

С

САЛАМАНДРА (Salamander)

КММ: XXX

Саламандра — невеличка ящірка, що живе у вогні і живиться полум'ям.

Зазвичай сліпучо-біла, вона може здаватися блакитною або яскраво-червоною залежно від температури вогню, в якому вона з'являється.

Саламандра може проіснувати до шести годин без вогню, якщо її постійно підгодовувати перцем. Але зазвичай живе лише доти, доки горить вогонь, з якого вона зродилася.

Кров саламандри має чудодійні лікувальні й відновлювальні властивості.

СМЕРТЕФАЛД (Lethifold)

(або Живий саван)

КММ: ХХХХХ

Смертефалд — це, на щастя, доволі рідкісна істота, що може існувати лише в місцинах із тропічним кліматом.

Він нагадує чорну накидку завтовшки в 15 міліметрів (іноді й товстіший, якщо перед тим убив і проковтнув чергову жертву), яка ночами плавно струменіє уздовж земної поверхні.

Перша згадка про смертефалда зустрічається в записах чарівника Флавія Белбая, котрому пощастило залишитися живим після нападу смертефалда, коли він 1782 року відпочивав у Папуа Новій Гвінеї.

"Близько першої ночі, коли я нарешті почав засинати, я почув неподалік ледь чутний шурхіт. Припускаючи, що це шелестить надворі листя дерев, я повернувся в ліжку спиною до вікна й помітив якусь безформну чорну тінь, що прослизає під дверима в мою спальню. Я лежав нерухомо, намагаючись крізь дрімоту збагнути, звідки могла взятися ця тінь у кімнаті, освітленій тільки місячним сяйвом. Безсумнівно, що саме моя непорушність змусила смертефалда повірити, що його потенційна вечеря спить.

На мій превеликий жах, тінь почала заповзати в моє ліжко, і я відчув на собі її ледь чутну вагу. Вона була подібна на якусь хвилясту чорну пелерину, краї якої легенько тріпотіли, коли вона підбиралася до мене.

Закляклий від страху, я рвучко випростався лише тоді, коли відчув на підборідді її холодний дотик. Ця бестія намагалася мене задушити, безжально затуляючи мені обличчя, рот і ніс. Я відчував, як вона огортає мене своїм холодом, але й далі чинив опір. Не маючи змоги покликати когось на поміч, я спробував навпомацки нащупати свою чарівну паличку. Ця почвара вже цілковито обволокла мені лице, в голові запаморочилось і, не в змозі й зітхнути, я з останніх сил випустив у неї приголомшливе закляття. Але це її не вгамувало, хоч і пропалило дірку у дверях моєї спальні. Тоді я вклав усю свою потугу в стримувальні чари, але й вони мені не допомогли. Оскаженіло борюкаючись, я перекрутився і бухнувся з розмаху на підлогу, тепер уже цілковито обмотаний смертефалдом.

Я задихався. У відчаї я зібрав останні крихти душевних сил. Націлившись паличкою на смертоносні складки цієї почвари, я викликав з уяви спогад про той день, коли мене обрали президентом місцевого клубу плюй-камінців і виконав закляття "Патронус".

Практично відразу я відчув на обличчі подув свіжого повітря. Підвівши погляд, я побачив, як мій патронус підчепив своїми рогами смертоносну тінь і жбурнув її високо вгору. Тінь пролетіла через усю кімнату і швидко зникла з виду".

Як свідчить драматичне відкриття Белбая, патронус — це єдине закляття, здатне відігнати смертефалда. Та оскільки він зазвичай нападає на сплячих, його жертви майже не мають можливості скористатися бодай якимись чарами. Задушивши чергову жертву, смертефалд одразу заковтує і перетравлює свою здобич просто в її ліжку. Після цього він вислизає з будинку, набравши трохи огрядніших форм, і не залишає жодних слідів ані по собі, ані по своїй жертві.[20]

СНИЧИК (Snidget)

КММ: ХХХХ[21]

Золотий сничик — надзвичайно рідкісна порода птахів, і тому він перебуває під захистом.

Абсолютно круглий, з довжелезним тонким дзьобом і лискучими перлинками червоних очей, золотий сничик неймовірно швидко літає й може надприродно спритно і вправно міняти напрям польоту завдяки вертким суглобам крилець.

Пір'я й очі золотого сничика коштують так дорого, що ці птахи були на грані винищення. На щастя, загрозу вчасно усвідомили й рідкісну породу захистили; важливим чинником захисту стала заміна сничика на золотий снич у квідичній грі.[22]

Заповідники сничиків існують по цілому світі.

СТРІЛЕР (Streeler)

КММ: XXX

Стрілер — велетенський слимак, який щогодини міняє свій колір і залишає по собі такий отруйний слід, що вся рослинність, по якій він проповзе, всихає й горить. Стрілер походить з африканських країн, але в наші дні його успішно розводять у Європі, Азії й Америці.

Ті чарівники, яким подобається калейдоскопічна зміна його кольорів, тримають стрілера як домашню сотворинку.