Геракл - Сторінка 6
- Евріпід -
Мусиш сам тепер
Тіла омити слізьми й зодягнути їх
1370] (Мені закон боронить); хай при матері
Лежать, в її обіймах, це ж сім'я моя,
Спільнота безталанна; її сам же звів
Із світу мимоволі… Схоронивши їх,
Живи у цьому місті. Й хоч нелегко це —
Кріпись, щоб міг зі мною мій тягар нести.
(Наближається до трупів дітей і Мегари).
О, діти! Хто зродив вас, той убив, на жаль!
І що ж то вам за користь з перемог моїх,
Що я з таким зусиллям здобував для вас
Як посаг — чесне ймення, славу батьківську?
1380] Й тебе, жоно, убив я… От і дяка вся
За ложе, що так вірно зберігала ти
Впродовж років, терпляче дім пильнуючи.
О горе вам! О горе!.. Горе й вбивцеві [195]
Нещасному!.. Од діток, од жони мене
Зла доля відриває. Втіхо болісна
Останнього цілунку!.. Зброє зрадницька!
Чи брати лук, чи кинуть, щоб, торкаючись
Раз по раз мого боку, не нагадував:
"Це я, твій спільник, що жону й дітей твоїх
1390] Життя позбавив". То хіба ж носитиму
Його при боці? Нащо? Та чи з тим я йшов
На подвиги преславні, щоб, одкинувши
Свій лук, ганебно впасти в битві з ворогом?
Ну, ні! Хай серцю важко — лук носитиму.
Одне прошу, Тесею: супроводь мене
До Аргосу — доставить мушу пса туди, —
Бо сам із горя знов якусь біду вчиню.
О земле Кадма! О громадо Фів усіх!
Остригшись, разом плачте, йдіть на похорон
1400] Дітей, і скільки є вас — водночас тужіть
За мертвими й за мною: всі ми згинули,
На всіх звернула Гера свою лють жахну.
(Знову сідає на камінь).
ТЕСЕЙ
Ставай же, нешасливче! Сліз доволі вже!
ГЕРАКЛ
Звестися годі: мов заціпенів увесь.
ТЕСЕЙ
Біда й могутніх, бачу, у дугу зігне.
ГЕРАКЛ
Забути б горе, ставши цим от каменем!..
ТЕСЕЙ
Ну годі, годі! Дай-но руку другові.
ГЕРАКЛ
Гляди, щоб кров'ю не сплямив ти одягу.
ТЕСЕЙ
Об одяг мій їх можеш навіть витерти.
ГЕРАКЛ
1410] Дітей не маю. Ти мені за сина став.
ТЕСЕЙ
Візьмись за мою шию, поведу тебе.
ГЕРАКЛ
Ось пара друзів, та один — знедолений.
Такого друга, батьку, мати б кожному! [196]
АМФІТРІОН
Блаженна та країна, де родивсь такий.
ГЕРАКЛ
Стривай, Тесею! На дітей ще глянуть дай.
ТЕСЕЙ
Гадаєш, біль одляже, як оглянешся?
ГЕРАКЛ
Якби-то!.. Батька-старця пригорну ще раз.
АМФІТРІОН
І я б хотів припасти до грудей твоїх.
(Обнімаються).
ТЕСЕЙ
Хіба забув ти, друже, всі труди свої?
ГЕРАКЛ
1420] Але ж із цим, останнім, не зрівняти їх.
ТЕСЕЙ
До жінки, хоч при людях, не вподібнюйся.
ГЕРАКЛ
Слабким мене вважаєш? І колись вважав?
ТЕСЕЙ
Ніколи. Якби й нині ти колишнім був!
ГЕРАКЛ
А ти яким був у краю безсонячнім?
ТЕСЕЙ
Там геть був занепав я, нікудишнім став.
ГЕРАКЛ
Мені ж ось дорікаєш слабодухістю…
ТЕСЕЙ
Йдемо!
ГЕРАКЛ
Прощай, мій батьку!
АМФІТРІОН
Сину, й ти прощай!
ГЕРАКЛ
Похорони цих діток. [197]
АМФІТРІОН
Хто ж мене ось-ось?..
ГЕРАКЛ
Твій син.
АМФІТРІОН
Коли ж ти прийдеш?
ГЕРАКЛ
Як оплачеш їх.
АМФІТРІОН
1430] А далі?
ГЕРАКЛ
До Афін я заберу тебе.
Отож — хоч як це важко — схорони дітей.
А я, зганьбивши дім свій, за Тесеєм вслід,
Мов корабель без весел, шлях верстатиму.
Хто звик могутність і багатство ставити
Над побратима-друга — помиляється.
ХОР
У зажурі відходимо, сльози ллємо,
Незрівнянного втративши друга.
ПРИМІТКИ
1-4 Зевс, за переказом, закохавшись в Алкмену, навідувався до неї в образі її чоловіка Амфітріона; від Зевса й народила вона Геракла, який мав, отже, двох батьків: божественного й земного.
[439]
5. Земнородних плем'я… — Йдеться про спартів ("посіяних"): міфічний родоначальник фіванців Кадм, убивши дракона, що пильнував джерело на місці майбутніх Фів, посіяв там його зуби; войовничі мужі, що виросли з посіву, звернули зброю один проти одного. П'ятеро з тих, котрі не загинули, стали засновниками п'ятьох знатних родів; серед них — Ехіон, батько Пентея. Від спартів походив і Фіванський володар Креонт, син Менекея, батько Мегари.
16. В краю кіклопів… — Первісно містом кіклопів — міфічних велетнів — вважались Мікени; потім, коли Мікени були зруйновані Аргосом, саме це місто стали пов'язувати з легендою про кіклопів.
17. Електріон — тірінфський герой, батько Алкмени: його випадково вбив Амфітріон, аза що мусив піти на вигнання. Після цього над Аргосом запанував Еврістей, якому велінням Гери служив Геракл.
23. Тенар — південний виступ Пелопоннесу, де, за переказом, в одній із печер був вхід у підземне царство.
24…пса тритілого… — тобто Кербера (Цербера), що сторожив вхід до царства померлих.
27-34. Фіванський володар Лік та його дружина Дірка (Діркея) переслідували свою небогу Антіону, що була матір'ю двох божественних братів-близнюків Зета й Амфіона. Змужнівши, брати вбили Ліка, а Дірку прив'язали до рогів дикого бика; потім її тіло кинули у річку, що дістала назву Дірка. Цій темі присвячена відома мармурова скульптура (т. зв. "Фарнезький бик"), що зберігається в Неаполі.
50. Мінійці — беотійське плем'я з головним містом Орхоменом. Покоривши мінійців, Геракл звільнив Фіви від сплати данини.
61. Місто… тафійське… — Острів Тафос (нині Меганіон) з однойменним містом розташований біля берегів Акарнанії, у східній частині Іонійського моря. За переказом, Амфітріон одержав перемогу над тафійцями, відомстивши їхньому володарю Птерелаю за вбитих ним синів Електріона, братів Алкмени.
177. До повоза.. — На чорнофігурних вазових малюнках, що представляли гігантомахію (боротьбу богів з гігантами), поряд із Зевсом, який мече з колісниці блискавки, зображували Геракла, що стріляє з лука.
181. Кентаврів… в Фолої… — Фолоя — гора в Аркадії, де Геракл отримав перемогу над кентаврами — міфічними істотами у вигляді напівлюдей-напівконей.
184. Дірфій — гора на острові Евбея.
189-202. Суперечка про те, хто корисніший на війні — важкозбройні (гопліти) чи легкозбройні (пельтасти) воїни, було актуальним під час Пелопоннеської війни.
239. Гелікон — гірське пасмо на заході Беотії; Парнас — висока гряда у Центральній Греції.
251-252…засіяв… Арес… — Арес вигодував дракона; зуби ж посіяв Кадм (див. прим, до р. 5). Цим відхиленням кадмейці, чий рід пов'язується з Аресом, протиставляється пришельцю Лікові.
350. Плектр — паличка, якою вдаряли по струнах.
352-432. Хор перераховує подвиги, які звершив Геракл, перебуваючи на службі в Еврістея.
359. Зевса гай… — в Немеї (Арголіда) в кипарисовому гаї був храм Зевса.
369. Пеней — річка в Фессалії; боротьба з кентаврами відбувається, отже, не в Аркадії, як подано вище (р. 181 наст.), а в Фессалії, де знаходяться також гори Пелій та Гомола.
381. Діва Еноатіда — Артеміда, від місцевості Еное (Аттіка), де вона вшановувалась; мова йде про Керинейську лань (від гори Керинея в Аркадії) — міфічну тварину з золотими рогами й мідними копитами.
383. Коней Діомеда… — див. прим, до "Алкести", р. 66.
391. Гебр — головна річка Фракії (нині Маріца).
394. Анавр — річка в Фессалії.
396-397. Кікн — син Ареса, розбійник, що підстерігав і вбивав подорожніх у Фессалії. Амфанея — місто в Доріді.
400…в саду іесперійськім… — див. прим, до "Гіпполіта", р. 732.
405-407. В море ввійшов… — Мова йде про приборкання Гераклом морських чудовищ, зокрема, Трітона, сина Посейдона й Амфітріти: боротьба Геракла з Трітоном була представлена однією із скульптур зруйнованого персами старого храму на Акрополі.
[440]
412. Атланта оселя… — За переказом, Геракл тримав якийсь час небосхил на своїх плечах замість Атланта.
417-418…евксінські хвилі… — тобто Чорне море (див. прим, до "Іфігенії в Авліді", р. 210); Меотіда — Азовське море.
423. Донька Ареса — володарка амазонок Антіопа (або Гіпполіта); її чудовий пояс Геракл повинен був здобути для дочки Еврістея.
427-429…гідру… Лернейську… спалив… — від міста Лерни (Арголіда), поблизу якого в болоті жила багатоголова змія; щоб зрізані голови в неї знову не відростали, Геракл палив її шию палаючими стовбурами. Трійливою кров'ю гідри Геракл змастив свої стріли.
432. Геріон — тритілий велетень, пастух, що жив на крайньому заході; Геракл викрав у нього череду корів, а потім убив його.
435. В млу Аїда… рушив… — щоб вивести звідти Кербера.
439. Хароц — син Ереба й Ночі, перевізник померлих через підземні ріки у
царство Аїда.
471. Леласгія — аргоське царство; пеласги (від міфічного родоначальника аргосців) вважались споконвічним населенням Греції.
478. Дедала дар обманливий. — Дедал — славетний скульптор та будівничий; палиця названа обманливим даром, бо на цей раз, як думає Мегара, не врятувала Геракла.
479. Ехалія — місто, яке стародавні розміщували то у Фессалії, то на Евбеї (див. прим, до "Гіпполіта", р. 546–554).
578-579. Ісмен — річка в Беотії, що протікає через Фіви; Діркея (Дірка) — її притока.
619…бачив таїнства. — За переказом, Геракл був посвячений в елевсінські містерії (див. прим, до "Гіпполіта", р. 26).
621. У місті Герміоні, що поблизу Трезени (Арголіда), вшановувалася дочка Деметри Кора (Персефона).
625. Тесея… виводив… — Геракл зійшов у підземне царство, щоб звільнити 'Гесея, якого разом із його другом Пірітоєм тримав у путах бог підземелля Аїд (Гадес).
683. Мнемосіна — дочка Урана й Гея, мати дев'яти муз, богиня пам'яті. 686. Бромій (тобто "гримучий") — Вакх (Діоніс); таємний релігійний обряд, оргії, яким його вшановували, супроводжувався звуками флейт та бубнів (тимпанів).
691. Делійські діви співатимуть… — Острів Делос в Егейському морі, де, за переказом, дочка титана Кея Лето (Латона) народила від Зевса Аполлона (Феба) та Артеміду, славився вибудуваним для них святилищем.
697…лебідь білий. — Вважалось, що лебідь, посвячений Аполлонові птах, наймилозвучніше співає перед смертю ("лебедина пісня").
703…потвор жахних… — 3 ім'ям Аполлона пов'язувалися численні подвиги, зокрема, убивство потворного змія Пітона (на честь цієї перемоги встановлено Піфійські ігри та збудовано знаменитий Дельфійський храм (див. також прим, до "Медеї", р. 668).
778. Ахеронт — ріка у підземному царстві померлих, взагалі підземний світ.
796. Асоп — ріка в Беотії.
811. Внучка Персея — Алкмена; її батько Електріон (див. прим, до р. 17) — син Персея.
818. Плутон — епітет Аїда.
889. Горгони — крилаті страховиська із зміями на голові.
899. Тирс — обвита плющем або виноградною лозою палиця з шишкою на кінці, жезл Діоніса — Бромія (див. прим, до р. 686).
928…жертву Зевсові… — тобто Зевсові — охоронцеві домашнього вогнища; невід'ємними атрибутами очисного обряду був кошик, у ньому ячмінь та ніж; окрім того, миска з водою та обвуглене поліно з вівтаря, яким скроплювали оселю та присутніх.
961…у місті Ніса… — тобто в Мегарах: від Ніса, давнього володаря Мегар, міста на півночі Корінфського перешийка (Істма).
993. До… підборіддя ручки тягнучи… — див.
Тіла омити слізьми й зодягнути їх
1370] (Мені закон боронить); хай при матері
Лежать, в її обіймах, це ж сім'я моя,
Спільнота безталанна; її сам же звів
Із світу мимоволі… Схоронивши їх,
Живи у цьому місті. Й хоч нелегко це —
Кріпись, щоб міг зі мною мій тягар нести.
(Наближається до трупів дітей і Мегари).
О, діти! Хто зродив вас, той убив, на жаль!
І що ж то вам за користь з перемог моїх,
Що я з таким зусиллям здобував для вас
Як посаг — чесне ймення, славу батьківську?
1380] Й тебе, жоно, убив я… От і дяка вся
За ложе, що так вірно зберігала ти
Впродовж років, терпляче дім пильнуючи.
О горе вам! О горе!.. Горе й вбивцеві [195]
Нещасному!.. Од діток, од жони мене
Зла доля відриває. Втіхо болісна
Останнього цілунку!.. Зброє зрадницька!
Чи брати лук, чи кинуть, щоб, торкаючись
Раз по раз мого боку, не нагадував:
"Це я, твій спільник, що жону й дітей твоїх
1390] Життя позбавив". То хіба ж носитиму
Його при боці? Нащо? Та чи з тим я йшов
На подвиги преславні, щоб, одкинувши
Свій лук, ганебно впасти в битві з ворогом?
Ну, ні! Хай серцю важко — лук носитиму.
Одне прошу, Тесею: супроводь мене
До Аргосу — доставить мушу пса туди, —
Бо сам із горя знов якусь біду вчиню.
О земле Кадма! О громадо Фів усіх!
Остригшись, разом плачте, йдіть на похорон
1400] Дітей, і скільки є вас — водночас тужіть
За мертвими й за мною: всі ми згинули,
На всіх звернула Гера свою лють жахну.
(Знову сідає на камінь).
ТЕСЕЙ
Ставай же, нешасливче! Сліз доволі вже!
ГЕРАКЛ
Звестися годі: мов заціпенів увесь.
ТЕСЕЙ
Біда й могутніх, бачу, у дугу зігне.
ГЕРАКЛ
Забути б горе, ставши цим от каменем!..
ТЕСЕЙ
Ну годі, годі! Дай-но руку другові.
ГЕРАКЛ
Гляди, щоб кров'ю не сплямив ти одягу.
ТЕСЕЙ
Об одяг мій їх можеш навіть витерти.
ГЕРАКЛ
1410] Дітей не маю. Ти мені за сина став.
ТЕСЕЙ
Візьмись за мою шию, поведу тебе.
ГЕРАКЛ
Ось пара друзів, та один — знедолений.
Такого друга, батьку, мати б кожному! [196]
АМФІТРІОН
Блаженна та країна, де родивсь такий.
ГЕРАКЛ
Стривай, Тесею! На дітей ще глянуть дай.
ТЕСЕЙ
Гадаєш, біль одляже, як оглянешся?
ГЕРАКЛ
Якби-то!.. Батька-старця пригорну ще раз.
АМФІТРІОН
І я б хотів припасти до грудей твоїх.
(Обнімаються).
ТЕСЕЙ
Хіба забув ти, друже, всі труди свої?
ГЕРАКЛ
1420] Але ж із цим, останнім, не зрівняти їх.
ТЕСЕЙ
До жінки, хоч при людях, не вподібнюйся.
ГЕРАКЛ
Слабким мене вважаєш? І колись вважав?
ТЕСЕЙ
Ніколи. Якби й нині ти колишнім був!
ГЕРАКЛ
А ти яким був у краю безсонячнім?
ТЕСЕЙ
Там геть був занепав я, нікудишнім став.
ГЕРАКЛ
Мені ж ось дорікаєш слабодухістю…
ТЕСЕЙ
Йдемо!
ГЕРАКЛ
Прощай, мій батьку!
АМФІТРІОН
Сину, й ти прощай!
ГЕРАКЛ
Похорони цих діток. [197]
АМФІТРІОН
Хто ж мене ось-ось?..
ГЕРАКЛ
Твій син.
АМФІТРІОН
Коли ж ти прийдеш?
ГЕРАКЛ
Як оплачеш їх.
АМФІТРІОН
1430] А далі?
ГЕРАКЛ
До Афін я заберу тебе.
Отож — хоч як це важко — схорони дітей.
А я, зганьбивши дім свій, за Тесеєм вслід,
Мов корабель без весел, шлях верстатиму.
Хто звик могутність і багатство ставити
Над побратима-друга — помиляється.
ХОР
У зажурі відходимо, сльози ллємо,
Незрівнянного втративши друга.
ПРИМІТКИ
1-4 Зевс, за переказом, закохавшись в Алкмену, навідувався до неї в образі її чоловіка Амфітріона; від Зевса й народила вона Геракла, який мав, отже, двох батьків: божественного й земного.
[439]
5. Земнородних плем'я… — Йдеться про спартів ("посіяних"): міфічний родоначальник фіванців Кадм, убивши дракона, що пильнував джерело на місці майбутніх Фів, посіяв там його зуби; войовничі мужі, що виросли з посіву, звернули зброю один проти одного. П'ятеро з тих, котрі не загинули, стали засновниками п'ятьох знатних родів; серед них — Ехіон, батько Пентея. Від спартів походив і Фіванський володар Креонт, син Менекея, батько Мегари.
16. В краю кіклопів… — Первісно містом кіклопів — міфічних велетнів — вважались Мікени; потім, коли Мікени були зруйновані Аргосом, саме це місто стали пов'язувати з легендою про кіклопів.
17. Електріон — тірінфський герой, батько Алкмени: його випадково вбив Амфітріон, аза що мусив піти на вигнання. Після цього над Аргосом запанував Еврістей, якому велінням Гери служив Геракл.
23. Тенар — південний виступ Пелопоннесу, де, за переказом, в одній із печер був вхід у підземне царство.
24…пса тритілого… — тобто Кербера (Цербера), що сторожив вхід до царства померлих.
27-34. Фіванський володар Лік та його дружина Дірка (Діркея) переслідували свою небогу Антіону, що була матір'ю двох божественних братів-близнюків Зета й Амфіона. Змужнівши, брати вбили Ліка, а Дірку прив'язали до рогів дикого бика; потім її тіло кинули у річку, що дістала назву Дірка. Цій темі присвячена відома мармурова скульптура (т. зв. "Фарнезький бик"), що зберігається в Неаполі.
50. Мінійці — беотійське плем'я з головним містом Орхоменом. Покоривши мінійців, Геракл звільнив Фіви від сплати данини.
61. Місто… тафійське… — Острів Тафос (нині Меганіон) з однойменним містом розташований біля берегів Акарнанії, у східній частині Іонійського моря. За переказом, Амфітріон одержав перемогу над тафійцями, відомстивши їхньому володарю Птерелаю за вбитих ним синів Електріона, братів Алкмени.
177. До повоза.. — На чорнофігурних вазових малюнках, що представляли гігантомахію (боротьбу богів з гігантами), поряд із Зевсом, який мече з колісниці блискавки, зображували Геракла, що стріляє з лука.
181. Кентаврів… в Фолої… — Фолоя — гора в Аркадії, де Геракл отримав перемогу над кентаврами — міфічними істотами у вигляді напівлюдей-напівконей.
184. Дірфій — гора на острові Евбея.
189-202. Суперечка про те, хто корисніший на війні — важкозбройні (гопліти) чи легкозбройні (пельтасти) воїни, було актуальним під час Пелопоннеської війни.
239. Гелікон — гірське пасмо на заході Беотії; Парнас — висока гряда у Центральній Греції.
251-252…засіяв… Арес… — Арес вигодував дракона; зуби ж посіяв Кадм (див. прим, до р. 5). Цим відхиленням кадмейці, чий рід пов'язується з Аресом, протиставляється пришельцю Лікові.
350. Плектр — паличка, якою вдаряли по струнах.
352-432. Хор перераховує подвиги, які звершив Геракл, перебуваючи на службі в Еврістея.
359. Зевса гай… — в Немеї (Арголіда) в кипарисовому гаї був храм Зевса.
369. Пеней — річка в Фессалії; боротьба з кентаврами відбувається, отже, не в Аркадії, як подано вище (р. 181 наст.), а в Фессалії, де знаходяться також гори Пелій та Гомола.
381. Діва Еноатіда — Артеміда, від місцевості Еное (Аттіка), де вона вшановувалась; мова йде про Керинейську лань (від гори Керинея в Аркадії) — міфічну тварину з золотими рогами й мідними копитами.
383. Коней Діомеда… — див. прим, до "Алкести", р. 66.
391. Гебр — головна річка Фракії (нині Маріца).
394. Анавр — річка в Фессалії.
396-397. Кікн — син Ареса, розбійник, що підстерігав і вбивав подорожніх у Фессалії. Амфанея — місто в Доріді.
400…в саду іесперійськім… — див. прим, до "Гіпполіта", р. 732.
405-407. В море ввійшов… — Мова йде про приборкання Гераклом морських чудовищ, зокрема, Трітона, сина Посейдона й Амфітріти: боротьба Геракла з Трітоном була представлена однією із скульптур зруйнованого персами старого храму на Акрополі.
[440]
412. Атланта оселя… — За переказом, Геракл тримав якийсь час небосхил на своїх плечах замість Атланта.
417-418…евксінські хвилі… — тобто Чорне море (див. прим, до "Іфігенії в Авліді", р. 210); Меотіда — Азовське море.
423. Донька Ареса — володарка амазонок Антіопа (або Гіпполіта); її чудовий пояс Геракл повинен був здобути для дочки Еврістея.
427-429…гідру… Лернейську… спалив… — від міста Лерни (Арголіда), поблизу якого в болоті жила багатоголова змія; щоб зрізані голови в неї знову не відростали, Геракл палив її шию палаючими стовбурами. Трійливою кров'ю гідри Геракл змастив свої стріли.
432. Геріон — тритілий велетень, пастух, що жив на крайньому заході; Геракл викрав у нього череду корів, а потім убив його.
435. В млу Аїда… рушив… — щоб вивести звідти Кербера.
439. Хароц — син Ереба й Ночі, перевізник померлих через підземні ріки у
царство Аїда.
471. Леласгія — аргоське царство; пеласги (від міфічного родоначальника аргосців) вважались споконвічним населенням Греції.
478. Дедала дар обманливий. — Дедал — славетний скульптор та будівничий; палиця названа обманливим даром, бо на цей раз, як думає Мегара, не врятувала Геракла.
479. Ехалія — місто, яке стародавні розміщували то у Фессалії, то на Евбеї (див. прим, до "Гіпполіта", р. 546–554).
578-579. Ісмен — річка в Беотії, що протікає через Фіви; Діркея (Дірка) — її притока.
619…бачив таїнства. — За переказом, Геракл був посвячений в елевсінські містерії (див. прим, до "Гіпполіта", р. 26).
621. У місті Герміоні, що поблизу Трезени (Арголіда), вшановувалася дочка Деметри Кора (Персефона).
625. Тесея… виводив… — Геракл зійшов у підземне царство, щоб звільнити 'Гесея, якого разом із його другом Пірітоєм тримав у путах бог підземелля Аїд (Гадес).
683. Мнемосіна — дочка Урана й Гея, мати дев'яти муз, богиня пам'яті. 686. Бромій (тобто "гримучий") — Вакх (Діоніс); таємний релігійний обряд, оргії, яким його вшановували, супроводжувався звуками флейт та бубнів (тимпанів).
691. Делійські діви співатимуть… — Острів Делос в Егейському морі, де, за переказом, дочка титана Кея Лето (Латона) народила від Зевса Аполлона (Феба) та Артеміду, славився вибудуваним для них святилищем.
697…лебідь білий. — Вважалось, що лебідь, посвячений Аполлонові птах, наймилозвучніше співає перед смертю ("лебедина пісня").
703…потвор жахних… — 3 ім'ям Аполлона пов'язувалися численні подвиги, зокрема, убивство потворного змія Пітона (на честь цієї перемоги встановлено Піфійські ігри та збудовано знаменитий Дельфійський храм (див. також прим, до "Медеї", р. 668).
778. Ахеронт — ріка у підземному царстві померлих, взагалі підземний світ.
796. Асоп — ріка в Беотії.
811. Внучка Персея — Алкмена; її батько Електріон (див. прим, до р. 17) — син Персея.
818. Плутон — епітет Аїда.
889. Горгони — крилаті страховиська із зміями на голові.
899. Тирс — обвита плющем або виноградною лозою палиця з шишкою на кінці, жезл Діоніса — Бромія (див. прим, до р. 686).
928…жертву Зевсові… — тобто Зевсові — охоронцеві домашнього вогнища; невід'ємними атрибутами очисного обряду був кошик, у ньому ячмінь та ніж; окрім того, миска з водою та обвуглене поліно з вівтаря, яким скроплювали оселю та присутніх.
961…у місті Ніса… — тобто в Мегарах: від Ніса, давнього володаря Мегар, міста на півночі Корінфського перешийка (Істма).
993. До… підборіддя ручки тягнучи… — див.