Лілея долини - Сторінка 55

- Оноре де Бальзак -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Лише передсмертний монолог героїні виявляє весь трагізм і напруженість боротьби, що точилася в її душі.

Пов'язаність "Лілеї долини" з масивом "Людської комедії" Бальзак закріплює за допомогою певних сюжетів та "героїв, що повертаються". Історія пана де Морсофа, наприклад, стає приводом до зображення дворянської еміграції. Перебування Фелікса у Парижі дає нагоду торкнутися теми "паризького життя". Крім Фелікса, "героями, що повертаються" стають у романі духівник пані де Морсоф абат Біротто, головний герой "Турського священика", леді Дадлі та ін.

1. Клариса Гарлоу потребувала докладного листування.— Роман англійського письменника Семюела Річардсона (1689-1761) "Клариса Гарлоу, або Історія молодої леді" побудовано у формі листування. Головна героїня твору Клариса стала жертвою спокусника-аристократа Ловласа.

2. Жіль Блаз зажадав "Я".— Роман французького письменника А. Р. Лесажа (1668-1747) "Історія Жіля Блаза з Сантільяни" написано за традицією шахрайського роману у формі сповіді головного героя, який інколи виступає виразником авторських поглядів.

3. Коли якийсь поет і замахнеться на таке подвійне життя...— В автобіографічному творі французького просвітителя Жана Жака Руссо (1712-1778) "Сповідь" створено яскравий психологічний портрет письменника. Об'єктом самоаналізу є і суперечність психологічного складу автора-героя, яку Руссо пояснює винятковістю своєї натури, своєю надзвичайною емоційністю.

4. ...викрасти з в'язниці Тампль королеву Марію Антуанетту.— Марія Антуанетта (1755-1793) — французька королева, дружина Людовіка XVI. Після повалення монархії заарештована, перебувала у в'язниці Тампль. Страчена під час якобінської диктатури.

5. Марат Жан Поль (1743-1793) — діяч Великої французької революції, один з вождів якобінців.

6. ...Тальма у "Британику" — Тальма Франсуа Жозеф (1763-1828) — видатний французький актор класицистичного театру. Роль Нерона в трагедії Расіна "Британик" — одна з найвідоміших в його творчому доробку.

7. ...казково-прекрасний світ Пале-Рояля.— Пале-Рояль — палац у Парижі, розташований біля Лувра. Оточений садом, в якому за тих часів було багато ресторанів та крамниць.

8. Людовік ХV (1710-1774) — король Франції з династії Бурбонів.

9. ...Б'янка Капелло в день своєї втечі.— Йдеться про дочку венеційського патриція (XVI ст.), яка втекла з дому зі своїм коханцем. Потім дружина герцога Франсіско Медічі.

10. ...огрядний, як Людовік XVIII...— Король Франції Людовік XVIII (1755-1824) відзначався черевоугодництвом та огрядною статурою.

11. ...стара Франція захоплено вітала повернення законної династії Бурбонів.— 30 березня 1814р. війська союзників вступили до Парижа. Наполеон І підписав акт зречення. На французький трон повернулися Бурбони. Королем став Людовік XVIII, брат страченого Людовіка XVI.

12. Людовік XI (1423-1483) — король Франції з 1461 р.

13. Бальї — до Французької революції королівський урядовець у провінції, який виконував адміністративні та суддівські функції.

14. Комітет громадського порятунку — орган Конвенту в роки Великої французької революції. Восени 1793 р. був головним органом якобінської диктатури.

15. Фідій (2-3 чверть V ст. до н. е) — скульптор Давньої Греції. Його статую Зевса було зараховано до семи чудес світу.

16. Морган — Пострах морів.— Морган Генрі Джон (1635-1688) — англійський флібустьєр. Грабував іспанські колонії у Вест-Індії, пізніше губернатор Ямайки.

17. "Котідьєн" — ультрароялістська газета, заснована 1792 р.

18. Буль Шарль Андре (1642-1732) — французький ебеніст, виготовляв художні дерев'яні вироби з інкрустацією.

19. Генріх IV (1553-1610) — король Наварри з 1562 р., Франції з 1589 р. Перший король Франції з династії Бурбонів.

20. Реставрація — період повторного панування династії Бурбонів у Франції (1814-1830).

21. ...військо принца Конде...— Йдеться про армію французьких емігрантів, сформовану в Кобленці принцом Конде. Конде Луї Жозеф (1736-1818) — родич (з молодшої парості Бурбонів) страченого короля Людовіка XVI та графа д'Артуа, майбутнього короля Карла X.

22. ...Сен-Мартен, на прізвисько Філософ Недовідомий.— Сен-Мартен Луї Клод (1743-1803) — французький філософ-містик.

23. Ілюмінізм — релігійно-містична течія, що проповідувала моральну чистоту. Ілюміністи засуджували офіційну церкву, створювали таємні товариства, які з XVIII ст. поширилися в Західній Європі.

24. Квакери — члени християнської протестантської секти, заснованої 1650 р. в Англії.

25. ...бездольного кастільського лицаря...— Йдеться про Дон Кіхота, героя роману Сервантеса.

26. Ельбей, Боншан і Шаретт — ватажки вандейського повстання. Боншан Шарль (1760-1793) — загинув у сутичці біля Шалі. Шаретт де ла Контрі Франсуа — страчений 1796 р. за злочини проти Республіки.

27. "Пісня над піснями" — збірка давньоєврейських ліричних пісень, яку включено до канону Біблії, авторство приписується Соломонові.

28. Епіктет (бл. 50-138) — римський філософ-стоїк. Стверджував пріоритет внутрішньої свободи людини над зовнішніми обставинами її життя

29. Боссюе Жак Бенінь (1627-1704), єпископ — французький політичний і церковний діяч, історик і письменник. Був ідеологом абсолютизму.

30. ...красномовством Ісайї...— Ісайя — за біблійними переказами, один з давньоєврейських пророків, автор "Книги пророка Ісайї". Уславився своїм красномовством.

31. ...арфі Йова, з якої я добував такі різкі звуки...— Йов — біблійний персонаж, на якого за волею Бога посипались нещастя та страждання. Йов, хоча й оплакував свою сумну долю, не втратив віри в мудрість Божого Промислу.

32. ...так Марія Магдалина умастила пахощами ноги Ісусові.— В Біблії оповідається про те, як блудниця Марія Магдалина у пориві каяття змастила ноги Ісуса мирром і витерла їх своїм волоссям. Згодом стала однією з його найревніших послідовниць.

33. Хіба може воскреснути кохання Лаури і Петрарки? — Історія кохання італійського поета Франческа Петрарки (1304-1374) до Лаури, що стало уособленням чистого кохання, оспіване в його "Канцоньєре".

34. Рафаель з Урбіно — славетний італійський художник і архітектор Рафаель Санті (1483-1520).

35. Хартія — Конституційна хартія була підписана 4 червня 1818 р. Людовіком XVIII. За конституцією влада короля обмежувалася двома палатами — палатою перів і палатою депутатів.

36. ...аби потрапити зі своїми братами Христовими в рай...— Під час переслідування перших християн багато з них померло мученицькою смертю, розірвані дикими звірами на аренах.

37. ...застосував у почуттях теорію панотця Кастеля...— Кастель Луї Бертран (1688-1757) — автор теорії спорідненості звуку та кольору, викладеної в книзі "Нові дослідження в галузі оптики та акустики".

38. Дан — стародавнє місто в Палестині.

39. ...підказав Рабле вакхічну форму його великої книги.— Роман Франсуа Рабле (1494-1553) "Гаргантюа і Пантагрюель" просякнуто народним духом, пафосом ствердження повноти земного буття. Своєю життєрадісністю книга нібито відтворює особливий настрій осіннього свята збирання врожаю.

40. Лафонтен Жан — французький письменник (1621-1695).

41. Янус — у грецькій міфології бог входу і виходу. Зображували з двома обличчями, з яких одне вважалося зверненим у минуле, друге — в майбутнє. Вислів "дволикий Янус" вживається для характеристики лицемірної людини.

42. ...величну Хуану...— Хуана — героїня повісті Бальзака "Марана".

43. ...чим була Беатріче для поета-флорентинця і бездоганна Лаура для поета-венеційця...— Маються на увазі історії кохання автора "Божественної комедії" Данте Аліг'єрі (1265-1321) до Беатріче та Петрарки до Лаури. До речі, Петрарка народився в місті Ареццо, а його батьки були флорентинцями. У Венеції поет провів лише останні роки свого життя.

44. Коліньї Гаспар де (1519-1572) — французький політичний діяч, адмірал, один з вождів гугенотів. Загинув під час масової різанини гугенотів католиками Варфоломіївської ночі 24 серпня 1572 р.

45. Ніобея (Ніоба) — у грецькій міфології дружина фіванського царя Амфіона. Пишалася тим, що мала 12 дітей і зневажала богиню Латону, в якої їх було лише двоє. Діти богині Аполлон і Артеміда помстилися за образу матері і повбивали стрілами дітей Ніоби. Образ Ніоби став символом матері-страдниці.

46. Левіти — служителі релігійного культу в давніх євреїв. За біблійною легендою — сини Левія і всі їхні нащадки, на яких була покладена служба у Храмі.

47. ...на зразок корони Макбета.— Макбет, герой однойменної трагедії Шекспіра, убив короля Дункана і захопив його трон. Заради корони він чинить один злочин за другим.

48. ...далека від боягузливої поблажливості Філінта, як, і від терпкої чесноти Альцеста.— Альцест і Філінт — герої комедії Мольєра "Мізантроп" (1660). Альцест — головний герой комедії, прихильник суворої доброчесності. Його друг Філінт обстоює ідеї "золотої середини", більш поблажливий до людських вад, схильний до компромісів.

49. Як сказав один з наших сучасників...— Мається на увазі Талейран Шарль Моріс (1754-1838) — політик і державний діяч. Міністр закордонних справ у 1797-99 рр. за часів Директорії і в 1799-1807 рр. у період Консульства та імперії Наполеона І.

50. ...покарати Бонапарта за кров герцога Енгієнського...— Герцог Енгієнський (1772-1804) походив з роду Конде. Емігрував під час революції. За наказом Наполеона І заарештований і страчений 1804 р. за участь у повстанні Кадудаля, одного з ватажків руху шуанів.

51. Віденський конгрес (1814-15 рр.) — завершив війну коаліції європейських держав проти наполеонівської Франції. Провідну роль на конгресі відігравали Росія, Великобританія і Австрія, що виступали за відновлення колишніх династій та боротьбу проти революційних та визвольних рухів.

52. ...поезії запахущої, як троянда Франгістану.— Мається на увазі поема класика персько-таджицької літератури Сааді "Гулістан" ("Сад троянд").

53. ...Лафоре давала поради Мольерові...— Лафоре — служниця Мольєра, якій він читав свої комедії, перш ніж запропонувати їх театрові.

54. ...дотримувався в цьому поглядів Людовіка XV...— Король Франції Людовік XV (1710-1774) мав численних фавориток, найвідомішими серед яких були маркіза де Помпадур та графиня дю Баррі.

55. Трапісти — чернечий орден з надзвичайно суворим статутом.

56.