Лист ангела-хранителя - Сторінка 2
- Марк Твен -Ми плескали один одного по плечу і цілувалися, співаючи хвалу Вам, і, подібний до гуркоту грому, пролунав глас з сяючого престолу, щоб діяння Ваше було поставлене понад усі відомі до цих пір приклади самопожертви і було занесено на окрему сторінку книги, бо Вам зважитись на це було важче і болісніше, ніж десяти тисячам мучеників розпрощатися з життям і зійти на палаюче вогнище. Всі без кінця-краю повторювали одне: чого варта готовність благородного духа віддати життя, десять тисяч їх у порівнянні з даром в 15 доларів од найбридкішої і найскнарішої паскуди, яка будь-коли поганила землю своєю присутністю!
І всі мали рацію, говорячи так. Авраам, ридаючи від надміру почуттів, що сповнювали його, приготувався упокоїти Вас у своєму лоні й навіть вивісив оголошення: "Зайнято й оплачено". А Петро-ключник, ллючи сльози, сказав: "Хай тільки він прибуде до нас, ми влаштуємо факельний похід". І коли стало достеменно відомо, що Вас чекає райське блаженство, небувала досі радість запанувала в раю. В пеклі – теж.
(Печатка)
Ангел-хранитель (підпис)
1887