Майже опівночі - Сторінка 31

- Мартін Кейдін -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

[275]

— Про що ви...

— На борту цього авіалайнера сто сорок чоловік, — сказав Шерідан. — А в Парижі живе кілька мільйонів. От і прикиньте...

— Ви натякаєте на те, щоб... Але ми не можемо такого зробити!

— Чому ж, під три чорти? — спалахнув Шерідан. — Якщо у вас є кращі пропозиції, викладіть їх мені зараз же.

— Але ви не маєте повноважень на таку акцію, — заперечив Вінсент.

— Ми обговоримо це іншим разом, — відрубав Шерідан. — Поки що, в цю мить, нам ніяких заходів уживати не треба. Маємо досить часу, поки цей літак опиниться над Північною Атлантикою, далеко від населених місць. А тим часом...

Митник уже простягав йому телефонну трубку, і він схопив її.

— Сер, говорить генерал Шерідан... Так, сер. Ситуація така...

Поклавши трубку, він повернувся до Вінсента.

— Президент сказав, щоб я все зважив. Вінсент мовчав.

— Він сказав, що повністю підтримає будь-які акції, що їх я визнаю за необхідні.

Вінсентові наче мову одібрало.

— Менш як за годину ми будемо в Нортоні, — сказав Шерідан. — На той час я прийму рішення.

"Бреше, — мовив Вінсент сам до себе. — Він уже прийняв рішення".

— Робін-Гуд-шість, Робін-Гуд-шість, говорить Куїн-Мері. Як чуєте? Прийом.

Пілот ведучого винищувача-перехоплювача Ф-106 натиснув кнопку переходу на передачу.

— Куїн-Мері, говорить Робін-Гуд-шість, чую вас добре, прийом.

Оператор радіолокаційної станції наведення стежив за індикатором з тією невимушеністю, яка приходить з досвідом. Ось з'явилися два літаки Ф-106, що летять на висоті п'ятнадцяти тисяч метрів за сто миль від берегів Гренландії.

— Екстрене перехоплення, повторюю, екстрене перехоплення, — передав оператор. — Підтвердіть позивними браво-танго-альфа.

— Підтверджую, браво-танго-альфа. — Голос із арктичної стратосфери долинав мов з того світу. — Вас зрозумів, Куїн-Мері: екстрене перехоплення.

— Підтвердіть, ведений. [276]

— Вас зрозумів, — підключився пілот другого, винищувача.

— Прийнята, Робін-Гуд. Вектор три-нуль-нуль, висота один-один. Підтвердіть.

Обидва винищувачі перейшли на новий курс і плавно почали зниження до висоти в одинадцять тисяч метрів. Пілот ведучого Підтвердив, що вони на новому курсі.

— Робін-Гуд-шість, говорить Куїн-Мері.

— Прийом, Мері.

— Робін-Гуд, вам наказано: не готувати ракети до пуску. Повторюю: не готувати ракети до пуску. Як зрозуміли? Прийом.

В ефірі пролунала гучна відповідь пілота:

— Кун-Мері, вас зрозумів: не готувати ракети до пуску. — "Годі повторив ще раз, виразно вимовляючи кожне слово: — Не Готувати ракети до пуску. Прийом.

— Прийнято, Робін-Гуд. Фіксую ваше підтвердження наказу: не готувати ракети до пуску.

Дальший текст наказу змусив пілотів обох винищувачів здивовано звести брови.

— ...наблизитися на відстань два-нуль миль, підтверджену вашим радіолокатором та наземною станцією наведення. В цей момент ви переключите свої передавачі на частоту дев'ять-шісгь. На відстані від цілі два-нуль миль і при частоті дев'ять-шість ви включите радіокод один-два-один-шість-два. Повторюю: ви івключите радіокод один-два-один-шість-два. Підтвердіть. Прийом.

Пілоти повторили одержаний наказ, підтверджуючи прийом. їх збентежила незвичайна багатоступінчастість цього наказу: ніколи раніше не доводилось їм виконувати щось подібне. Не могли збагнути вони й того, чому оператор наведення наказав їм спустити сонцезахисні козирки, перед тим як вони включать названий радіокод на частоті дев'ять-шість.

Минуло ще десять хвилин.

— Робін-Гуд, ви перебуваєте зараз на відстані чотири-нуль миль від цілі. Дотримуйтесь курсу три-нуль-нуль і висоти один-один. Підтвердіть видимість сліду інверсії або самого літака. Повторюю...

Пілот винищувача Ф-106 глянув прямо перед собою. За двадцять миль він побачив крихітну цятку, яка лишала за собою на величезній висоті від землі тонку ниточку інверсійного сліду.

— Підтвердіть, що опустили сонцезахисні козирки, Робін-Гуд. [277]

— Підтверджую.

— Прийнято. Наказую включити радіокод один-два-один-шість-два.

— Прийнято.

Натискаючи великим пальцем кнопку передавача, пілот усе ще дивувався, навіщо ті бовдури наказали їм серед ночі опустити сонцезахисні козирки. Він навіть уявити собі не...

Вибухнула п'ята бомба.