Місто Сонця - Сторінка 2

- Томмазо Кампанелла -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

І Фенікса 17 там вважають птахом, що дійсно існує. На зовнішньому боці цього ж муру можна побачити всі види плазунів, а саме: змій, драконів, хробаків; і всі види комах: мух, комарів, ґедзів, жуків тощо з описом їхніх умов життя, властивостей, отруйності, а також з поясненням, у який спосіб можна використати їхню отруту.

На внутрішньому боці муру п'ятого пояса містяться зображення вищих видів земних тварин, причому в неймовірній кількості. Ми не знаємо навіть тисячної частини відомих їм тварин! Тому що їх тут безліч і вони величезних розмірів, то намальовано їх і на зовнішньому боці муру. Скільки там самих тільки порід коней! А яка досконалість зображення, які доречні пояснення!

На внутрішньому боці муру шостого пояса зображено найрізноманітніші ремесла з відповідними знаряддями та їхнім застосуванням у різних народів; подані вони за порядком їхньої важливості у супроводі необхідних пояснень. Поруч зазначено, хто яке ремесло винайшов. На зовнішньому боці цього муру намальовані творці наук, винахідники зброї та законодавці. Бачив я там Мойсея 18, Озіріса 19, Юпітера, Меркурія, Лікурга 20, Помпілія 21, Піфагора, Замолксіса 22, Солона 23 та багатьох інших. До речі, є тут зображення Магомета, якого вони, однак, мають за безглуздого і поганого законодавця. Зате на почесному місці я побачив постать Ісуса Христа й дванадцяти апостолів, яких тут вельми поважають і цінують. Бачив я Цезаря, Александра, Пірра, Ганнібала 24 та інших видатних діячів, які уславились на війні і в мирний час, у першу чергу римлян; зображення їхні поміщені на нижній частині муру, під аркадами. Коли я, зачудований, почав розпитувати, звідкіля вони знають нашу історію, мені пояснили, що в них високо цінується знання всіх мов і вони повсякчасно виряджають до країн усього світу розвідників та посланців, доручаючи їм докладно вивчати звичаї, могутність, державний лад й історію того чи іншого народу, все, що в нього хороше і погане, а потім доповідати про це своєму урядові. Усе це їх дуже цікавить. Дізнався я там і про те, що бомбарди і мистецтво друку винайшли набагато раніше від нас китайці 25. Пояснення до цих зображень дають дітям наставники; отож діти без великих зусиль, немов для забави, ще до десятирічного віку знайомляться в наочний спосіб з усіма науками.

Влада Любові

Любов піклується передусім про дітородіння, стежить, щоб одруження чоловіків і жінок давало якнайдобірніше потомство. Вони кепкують з нас за те, що ми, попри велику дбайливість про поліпшення породи собак і коней, занедбуємо людський рід. В обов'язки цього правителя входить також піклування про виховання дітей, про лікування та виготовлення ліків, про сівбу та жнива, про збирання плодів, землеробство та скотарство, про засоби харчування, куховарство і взагалі про все, що стосується їжі, одягу і статевих зносин. Володареві Любові підпорядкована значна кількість наставників і наставниць, відповідальних за ці справи.

Метафізик керує державою через трьох названих співправителів; ніщо не діється без його відома. Отже, всі державні справи перебувають у віданні цих чотирьох осіб. Три співправителі одностайно погоджуються з думкою, яку висловить Метафізик,

Ч е р н е ц ь

А тепер поясни, будь ласка, їхній устрій — установи, посади, обов'язки, виховання, спосіб життя,— що це таке: республіка, монархія чи аристократія? 26

Г е н у е з е ц ь

Виникнення і необхідність найкращої держави

Народ цей прибув з Індії, втікаючи від навали монголів, що спустошили країну, а також від розбійників і гнобителів. На новому місці цей народ вирішив удатися до філософського способу життя на основі спільного володіння благами. І хоч спільність жінок не знайшла схвалення серед решти населення, у самому місті вона міцно утвердилась на тій підставі, що в них усе спільне. Розподіл усіх благ — у руках службовців, однак блага вважаються спільною власністю настільки, що ніхто тут не може собі нічого привласнити. Будь-яка власність, на погляд соляріїв, виникає й утверджується через те, що кожний з нас має власне житло, власну дружину і дітей. Звідси породжується себелюбство, бо, намагаючись здобути синові багатство й почесті та залишити йому в спадщину великий маєток, кожний з нас стає розкрадачем громадського добра. Багачеві й вельможі, звісно, нічого боятись, якщо ж людина слабка, бідна чи низького походження, то може стати скнарою, зрадником і облудником. Коли ж позбутися себелюбства, то залишиться тільки любов до громади.

Ч е р н е ц ь

Але в такому разі ніхто не захоче працювати, розраховуючи на те, що буде жити з праці інших; такий закид уже зробив Платонові Арістотель.

Г е н у е з е ц ь

Я не маю звички сперечатися, та все ж запевняю тебе, що вони палають такою любов'ю до батьківщини, яку годі собі уявити. Ця любов у них дужча, ніж у римлян, що, як відомо з переказів, добровільно йшли на смерть за батьківщину; дужча вона тому, що солярії в більшій мірі зреклися приватної власності 27. Щодо мене, то я переконаний: якби наших ченців і кліриків не спокушала до гріха жадоба почестей, то й вони б не розпаскуджувалися, не прагнули власності, а більше дбали про добро своїх ближніх.

Ч е р н е ц ь

Цю думку висловив, здається, святий Августин 28, та я вважаю, що дружба серед таких людей не може мати практичних виявів, оскільки вони не мають змоги робити одне одному взаємні послуги.

Г е н у е з е ц ь

Навпаки, для цього у них великі можливості. Щоправда,— і це варто підкреслити,— вони не мають потреби обмінюватись подарунками, бо кожен одержує все необхідне від громади, до того ж службовці пильно стежать за тим, щоб ніхто не одержував більше, ніж йому належить, і водночас щоб нікому не було відмовлено в найнеобхіднішому. А дружба в них виявляється на війні, під час хвороби, при змаганні в науках, коли вони допомагають одне одному і діляться знаннями; крім того, дружба в них знаходить вияв у похвалах, словах заохочення, взаємодопомозі при виконанні громадських обов'язків, взаємовиручці.

Ровесники називають один одного братами, а молодших на двадцять два роки називають синами 29. Службовці пильно стежать, щоб ніхто нікого не скривдив і щоб стосунки між людьми були істинно братські.

Ч е р н е ц ь

Яким чином?

Г е н у е з е ц ь

Про обвинувачення

Вони мають стільки урядовців, скільки ми розрізняємо чеснот. Отже, є в них посади, що мають назви: Великодушність, Мужність, Цнотливість, Щедрість, Справедливість (кримінальна й цивільна), Запопадливість, Щирість, Доброчинність, Вдячність, Веселість, Бадьорість, Стриманість і такі інші. На ці посади обираються люди, кого ще змалку, в школі, визнано за взірець такої чесноти. Оскільки в них не трапляється ні грабунків, ні зумисних убивств, ні насильств, ні кровозмішання, ні перелюбства, ні інших злочинів, що бувають у нас, то вони ведуть у себе боротьбу з такими вадами, як невдячність, злостивість, зарозумілість, лінощі, душевна пригніченість, бундючність, блазенство, обмова, брехня, яку ненавидять гірше від чуми. Винних карають тим, що відсторонюють їх від спільного столу, від спілкування з жінками або від різних почестей на такий строк, який суддя визнає необхідним для спокутування провини.

Ч е р н е ц ь

Скажи, а як вони обирають цих урядовців?

Г е н у е з е ц ь

Про одяг, виховання і вибори

Це важко пояснити тому, хто не знає до ладу їхнього способу життя. Перш за все хочу довести до твого відома, що чоловіки і жінки у них носять майже однаковий одяг, до того ж пристосований до військової справи. Проте якщо в жінок плащ сягає нижче колін, то в чоловіків він не доходить до колін. І всі у них навчаються разом. Протягом другого й третього року життя діти вчаться говорити і вивчають азбуку, прогулюючись попід мурами. Усіх дітей поділяють на чотири загони, якими керують четверо літніх вчених мужів. Згодом діти починають займатися гімнастикою, бігом, метанням диска та іншими вправами й іграми, що всебічно розвивають їхнє тіло. До сьомого року життя діти ходять скрізь босоніж і з непокритою головою. У цей час учителі водять дітей у шевські майстерні, пекарні, кузні, до столярів, малярів тощо, щоб виявити нахили й обдаровання кожного з них.

На восьмому році, після ознайомлення з основами математики за малюнками на мурах, учні відвідують лекції з природничих наук. На кожний предмет виділяють по чотири викладачі, які протягом чотирьох годин читають усім чотирьом загонам по черзі. Отже, поки одні займаються фізичними вправами або виконують суспільно корисну роботу, інші уважно слухають лекції.

Згодом усі вони беруться за вивчення складніших наук: математики, медицини тощо, причому на уроках постійно влаштовуються диспути і запальні дискусії. Відтак кожний одержує роботу в тій галузі науки чи в тому ремеслі, де він домігся найбільших успіхів. Вирішальне слово має тут наставник, що водночас є для учнів суддею. Учнів водять на поля й пасовища, щоб вони дивилися, як працюють селяни, і призвичаювалися до хліборобства та скотарства. І більшої пошани серед них заслуговує той, хто опанував більше мистецтв та ремесел і вміє їх добре застосовувати в житті. Через те й насміхаються вони з нас за те, що ми ремісників називаємо простолюдом, а благородними вважаємо тих, хто не знає ніякого ремесла, веде гультяйський спосіб життя і тримає безліч слуг, які ледарюють та розбещуються. З цих багатих домів, немов із розсадника пороків, плодиться в нас на шкоду державі сила-силенна дармоїдів і лиходіїв.

Решту урядовців обирають згадані чотири правителі: Сонце (О), Пон, Сін і Мор, а також керівники відповідних наук і ремесел, які добре знають, хто найбільш гідний керувати тим чи іншим ремеслом або очолювати якусь із чеснот. Почесних посад, як це буває в нас, ніхто в них сам для себе не домагається: на засіданні Ради урядовці висувають кандидатів, і кожний, хто знає цих осіб, висловлюється за або проти них.

Обрання О.

А от титул О може дістати лише той, хто знає історію всіх народів, їхні звичаї, релігійні обряди, закони, устрій республік і монархій, життєпис законодавців і винахідників наук та ремесел, будову й історію неба та землі. Він повинен також знатися на всіх ремеслах (це нескладно, бо за якихось два дні завдяки практиці й малюнкам, що полегшують засвоєння того чи іншого ремесла, можна навчитись одного з них, не набуваючи, зрозуміло, великої вправності).