Носій - Сторінка 2
- Гі де Мопассан -Потому так швидко, що я не встиг зробити для захисту жодного руху, цей чоловік, цей гаданий лиходій, — босоніж, одягнений похапцем, без краватки і з черевиками в руках — гарний хлопець, їй-богу, і, видно, з досить заможних, — прожогом кинувся до виходу і зник у пітьмі.
Пригода оберталася кумедно. Я сів і став чекати чоловіка Волошки, який щось довгенько шукав те вино. Нарешті стало чути, як він іде по сходах, і від цих звуків я раптом розреготався нестримним сміхом, як іноді регочеш, коли залишаєшся сам.
Чоловік увійшов, несучи в руках дві пляшки, і промовив:
— А жінка що, все спить?.. Вона не прокинулася, ви не чули?
Я був певен, що з того боку дверей слухають, і сказав:
— Ні, не чув.
Він знову гукнув:
— Поліно!
Вона не відповіла і не ворухнулася. Він підійшов до мене і пояснив:
— Бачте, в чім справа: вона не любить, як я приходжу вночі випити трохи з яким приятелем.
— То ви гадаєте, вона не спить?
— Та напевно не спить.
Вигляд у нього був невдоволений.
— Ну, будьмо! — сказав він. І зразу ж зібрався спорожняти обидві пляшки одну по одній. Але цього разу я був рішучим і, випивши склянку, підвівся. Він уже не думав мене провожати, а, подивившись на жінчині двері важким поглядом, поглядом ображеного простолюдина, який ледве стримує лють, стиха процідив: — Коли ви підете, вона мені таки відчинить.
Я дивився на цього боягуза, який розлютився оце хто-зна-чому, може, від невиразного передчуття, від інстинктивної підозри обдуреного самця, якому не до вподоби зачинені двері. Він говорив мені про неї з такою ніжністю, а тепер напевно поб’є її.
Він іще раз смикнув двері:
— Поліно!
Голос жінки, яка, здавалося, щойно прокинулася, відповів з-за стіни:
— Чого тобі?
— Ти що, не чула, що я вже давно прийшов?
— Ні, я сплю, і не заважай мені.
— Відчини.
— Коли ти будеш сам. Приводиш ото з собою ночами п’яниць.
І тоді я пішов, спотикаючись на сходах, як той, чиїм спільником я мимоволі став. Простуючи шляхом до Парижа, я думав про те, що мені довелося побачити у цій норі одвічну драму, яка розігрується щодня на всі лади і по всіх усюдах.