Спартак - Сторінка 81

Був претором в Іберії (Іспанії). Переміг нумідійського царя Югурту, розбив варварів — кімрів і тевтонів. Вів боротьбу за владу з Суллою. Був вигнаний з Італії. Повернувшись, жорстоко розправився з своїми противниками і помер через кілька днів після того, як був сьомий раз обраний консулом.

Марс — бог війни у римлян. Спочатку вважався богом весни, покровителем стад; його ім'ям був названий перший весняний місяць, березень — "март". Весняні свята на честь Марса супроводжувалися воєнними танцями. За стародавніми римськими сказаннями, Марс вважався родоначальником римського народу, як батько Ромула і Рема — легендарних засновників Рима. Одно з його імен було Квірін, звідси квіріти — загальна назва повноправних римських громадян.

Марс Гіперборейський — тобто північний. Бог війни у фракійців.

Марсове поле — присвячена Марсу частина рівнини поблизу Рима, на лівому березі Тібру. Тут відбувалися змагання на бойових конях на честь Марса, а також народні збори. Марсове поле служило місцем поховання найславетніших римських діячів.

Матрона — заміжня знатна римлянка.

Мегера — те саме, що Еріннія або Фурія.

Медея — у грецькій міфології чарівниця, дружина героя багатьох міфів Язона. Покинута чоловіком, убила своїх дітей. її образ багато разів був використаний у драматичній літературі старих часів.

Меркурій — бог, який супроводжував, за деякими міфами, душі померлих до обителі мертвих. Пізніше — бог-покровитель торгівлі й мореплавства.

Меценат — римський діяч і письменник часів Августа, першого римського імператора (І ст. до нашої ери). Згодом ім'я Мецената стало номінальним і визначало багатого покровителя художників та поетів. Своїми подачками Меценат впливав на творчість поетів, примушуючи їх оспівувати імператора і себе.

Мідгард — за старогерманськими сказаннями, величезна гадюка, яку бог Одін втопив у морі. Вона там збільшилася до велетенських розмірів і оточила всю землю. Мідгард вважалася також божеством пекла.

Міліція — так називалося в староримській республіці військо, яке не складало постійної армії, а призивалося тільки під час війни.

Мім — невелика народна комедія у стародавніх римлян, що складалася з ряду комічних побутових сценок, дуже проста, з грубими жартами, бійками, ляпасами. В романі "Спартак" мімами називаються актори-комедіанти, які розігрували ці комедії.

Мінерва — у римлян (вона ж Афіна-Паллада у греків) улюблена дочка Юпітера, богиня мудрості, знання, непереможна войовниця, захисниця міст, богиня ремесел.

Мінос — за віруваннями стародавніх греків, син Зевса, цар острова Кріту, який став після смерті суддею в підземному царстві.

Мітрідат Великий — цар Понтійського і Босфорського царств (по берегах Чорного моря). Жив у І ст. до нашої ери. Завоював Малу Азію і Кавказ. Протягом 27 років вів майже безперервні війни з Римом, але в 63 р. був розбитий Помпеєм і після зради сина покінчив самогубством, кинувшись на меч.

Мом — у стародавніх римлян бог-покровитель комедіантів, що зображувався в одязі блазня.

Муцій Сцевола (лівша) — легендарний герой римлян. У 507 р. до нашої ери при облозі Рима етруським царем Порсеною Муцій ніби відправився у ворожий табір, щоб убити Порсену, але був схоплений і приведений до царя. Коли йому почали загрожувати смертю, він на знак безстрашності поклав руку на вогонь і дав їй згоріти. Порсена, дізнавшись, що триста таких самих римських юнаків зговорилися вбити його, зняв облогу.

Нектар — напій богів, що робив їх безсмертними.

Німфи — за віруваннями стародавніх греків, прекрасні діви, що населяли моря, річки, озера, гори і печери.

Ніобея, або Ніоба — за грецькими сказаннями, цариця Ніобея образила богиню Латону, назвавши її безплідною, бо вона мала тільки двох дітей, тоді як у Ніобеї було сім прекрасних дочок і стільки ж синів. Щоб покарати її за це, діти Латони — Аполлон і Артеміда — на очах у

Ніобеї поразили своїми стрілами всіх її дітей. Ніобея з горя обернулася на кам'яну статую.

Ніфльгейм — пекло, за віруваннями стародавніх германців.

Нума Помлілій — легендарний цар римський, царствування якого римські історики відносили до 715–672 pp. до нашої ери.

Овація — почесті, якими вшановували полководця за перемогу.

Олігархія — спосіб правління, при якому державна влада захоплена невеликою групою людей. Таке олігархічне правління було під час диктатури Сулли, якого підтримувала нечисленна партія знаті.

Олімп — найвища гора Балканського півострова (2985 метрів). Стародавні греки вважали Олімп місцем перебування богів.

Оптіон — молодший офіцер у центурії.

Осса і Пеліон — гори у Фессалії.

Остіарій — воротар.

Палатін, Палатінський горб — один з семи горбів стародавнього Рима. На ньому, за переказами, були збудовані перші житла міста. Пізніше на Палатінському горбі знаходилися будинки і палаци знатних римлян.

Палла — жіночий одяг у вигляді прямокутного куска матерії, який знатні римлянки носили поверх столи. Палла красивими складками огортала верхню частину тіла, а в погану погоду нею покривали голову.

Пан — за старогрецькими віруваннями, бог лугів, полів, лісів і худоби, його зображували з козячими ногами, бородою і рогами, з пастушою сопілкою, винахідником якої його вважали. Незрозумілі звуки в лісах і горах, що лякали людей, стародавні греки приписували Пану. Звідси вираз "панічний страх" для визначення сильного несвідомого переляку.

Папірус — сувій з письменами. Папіруси існували за 2500 років до нашої ери. Назву свою одержали від рослини папіруса, з стеблини якої робилися листи для письма. Листи ці склеювали в довгі смуги і згортали в сувої.

Парки — за віруваннями стародавніх римлян, три богині, які управляли життям людини. Одна з них починала прясти нитку людського життя, друга розмотувала нитку, третя обрізала її. Зображувалися вони з прядкою, веретеном і ножицями.

Патриції — пануючий клас у стародавньому Римі. Коли в VI ст, до нашої ери утворилася Римська республіка, патриції заволоділи всією політичною владою ("патрицій" у перекладі українською мовою значить син знатного батька).

Патрон — так називався у стародавньому Римі патрицій, від якого були залежні неповноправні римські громадяни, що називалися його клієнтами. В романі "Спартак" Метробій називає своїм патроном бога Мома, який, за староримськими віруваннями, вважався покровителем комедіантів.

Пегас — у стародавніх греків ім'я казкового крилатого коня.

Пеплум, або пеплос — жіночий одяг у вигляді плаща, без рукавів, який застібався на плечі; перейшов від греків до римлян.

Пірати кілікійські — морські розбійники з Кілкії, в старі часи — гірської області в Малій Азії.

Пірр — цар Епіра, однієї з грецьких областей. У 280 і 279 pp. при Гераклеї та Аскулі розбив римські війська, але разом з тим зазнав величезних втрат, що обезкровили його військо. Тому його перемоги над римлянами не дали наслідків.

Плебеї — у стародавньому Римі так називалися неповноправні громадяни, які хоч і користувалися свободою, але участі в політичному житті не брали. Внаслідок упертої боротьби з патриціями плебеї в III ст. добилися громадянської рівноправності.

Поллукс — див. Кастор.

Помпей Великий — римський полководець і державний діяч. Жив у І ст. до нашої ери. Був римським консулом, воював з Мітрідатом Понтійським, уклав договір з Крассом і Юлієм Цезарем (тріумвірат — союз трьох людей), щоб разом керувати державою. Вступивши потім у боротьбу за владу з Цезарем, вій зазнав поразки у битві при Фарсалі і втік до Єгипту, де був убитий у 48 р. до нашої ери.

Помпеї — стародавнє містечко в Італії, біля Неаполя, коло підніжжя Везувію, засипане під час виверження вулкана в 79 р. нашої ери товстим шаром попелу. Розкопки Помпеї почалися з 1748 р. Тепер місто майже все відкопане і розчищене. Збереглося багато громадських будинків, статуй, рисунків на стінах, за якими можна ознайомитися з староримським життям. Помпеї — чудовий музей римської старовини.

Понтифік — верховний жрець.

Портик — крита галерея, стеля якої підтримувалася колонами. В стародавній Греції і Римі портики влаштовувалися навколо торгового майдану і перед входом у будинки багатих людей. Під час дощу і сонячної спеки під портиками збиралися для бесід і прогулянок.

Претор — вища після консула урядова особа в стародавньому Римі. На ній лежали обов'язки судді. Претор також заміняв консула під час його відсутності.

Преторій — місце в римському військовому таборі, де стояв похідний намет і розміщувався штаб головнокомандуючого (претора або консула).

Префект — начальник. Префектом у стародавніх римлян називався начальник міста, начальник області (провінції), начальник окремої військової частини, наприклад кінноти.

Префіки — плакальниці-жінки, які наймалися спеціально для того, щоб оплакувати покійника і прославляти його достоїнства.

Прозерпіна — у стародавніх римлян цариця підземного світу, дружина Плутона.

Проскрипція — оголошення громадян, які позбавлені всіх прав і захисту законів. Списки таких громадян вивішувалися до загального відома (проскрипційні списки). У стародавньому Римі цим заходом користувалися для знищення політичних противників і конфіскації їхнього майна.

Регул Марк Аттілій — римський полководець, який під час Першої Пунічної війни потрапив у полон до карфагенян і там загинув.

Родопея — родопська, тобто родом з Родопи, область у Фракії.

Ромул і Рем — за римськими сказаннями, два брати-близнята, які заснували місто на Палатінському горбі. При заснуванні міста Ромул убив Рема і став царем нового міста, названого за його ім'ям Римом (по-латині Рома). За переказами, їх вигодувала вовчиця.

Ростра — ораторська трибуна на майдані в стародавньому Римі (дістала свою назву від того, що була прикрашена носами кораблів, захоплених під час війни; рострум — ніс корабля).

Росцій — Квінт Росцій Галл, актор, один з друзів Ціцерона.

Рудіарій — гладіатор, який дістав свободу.

Сабіна — область у середній Італії, населена племенами сабінян.

Самніти — племена, що населяли Самній, гористу область у стародавній Італії. Після тривалих війн з римлянами (самнітські війни) самніти остаточно попали під владу римлян (на початку III ст. до нашої ери). У І ст. до нашої ери вони після повстання майже цілком були знищені військами Сулли.

Сатири — за стародавніми грецькими і римськими віруваннями, лісові й польові півбоги, супутники бога вина і веселощів — Вакха.