Свята Йоанна - Сторінка 18

Гласдейл. Сер Вільям Гласдейл.

КОШОН. Глас-делл, дякую. Він не був святим, і багато з наших вважають, він утопився через богохульські наклепи на Діву.

ВОРИК (починає непокоїтись). Якими ж будуть наші висновки? Чи Діва і вас привернула на свій бік?

КОШОН. Якби так, монсеньйоре, я б не сидів зараз тут перед вами.

ВОРИК (ввічливо заперечуючи). Ох, монсеньйоре!

КОШОН. Якщо диявол використовує цю дівчину, а я вірю, що так і є…

ВОРИК (запевнений). О, чуєте, сер Джон?.. Я знав, що ваше преосвященство не підведе нас. Пробачте, що перебив. Продовжуйте, будь ласка.

КОШОН. Якщо це справді так, то плани диявола набагато більші, ніж ви могли собі уявити.

ВОРИК. Справді? Плани стосовно чого? Слухайте уважно, сер Джон.

КОШОН. Якби диявол просто хотів оволодіти душею однієї сільської дівчини, чи варто йому було б так старатись? Будь-яке нікчемне чортеня могло б запросто наслати прокляття на дівчину. Князь темряви не вдався б до такої дешевої нудної роботи. Якщо він уже завдає удару, то це удар проти всієї католицької церкви як царства всього духовного світу. Якщо він насилає прокляття, то не на одну, а на всі душі людської раси. Споконвіку церква стояла на варті, щоб запобігти цьому злу. Як я зараз бачу, ця дівчина є одним із його інструментів. Вона піднесена, але піднесена дияволом.

КАПЕЛАН. Я ж казав вам — вона відьма.

КОШОН (жорстко). Вона не відьма. Вона єретичка.

КАПЕЛАН. А в чому різниця?

КОШОН. Ви, священик, таке питаєте! Ви, англійці, на диво сліпі. Всьому тому, що ви називаєте чаклунством, можна знайти природне пояснення. Чари цієї жінки не подіяли б навіть на кролика, вона сама їх не визнає за диво. Що перемоги дівчини насправді доводять, то це її талант у військовій справі, до якого вашому лайливому Гласделлу чи ярому бицюрі Талботу нема куди й рівнятися, а також те, що відвага віри, нехай і неправильної віри, завжди матиме гору над відвагою люті.

КАПЕЛАН (не вірить власним вухам). Ваше преосвященство порівнює сера Джона Талбота, тричі губернатора Ірландії, з биком?

ВОРИК. Певно, що ви б так не зробили, оскільки стоїте за шість сходинок від баронства. Та оскільки я граф, а Талбот всього тільки лицар, то я можу дозволити собі прийняти таке порівняння. (До ЄПИСКОПА). Скажімо, я можу відкинути всі припущення щодо чаклунства, але все одно цю жінку треба спалити.

КОШОН. Я не можу так просто спалити її. Церква не може відібрати життя. Мій головний обов'язок — спробувати врятувати дівчину.

ВОРИК. Без сумніву. Все ж таки іноді ви спалюєте людей.

КОШОН. Ні. Коли церква відтинає затятого єретика, немов мертву гілку від дерева життя, вона передає його в руки цивільного суду. Далі цивільний суд ухвалює рішення без втручання церкви.

ВОРИК. Точно. В цьому разі я буду рукою цивільного суду. Тож, монсеньйоре, передайте мені відтяту гілку, а я подбаю про те, щоб підготувати вогнище для неї. Якщо ви ручаєтесь від імені церкви, я ручаюся за все інше.

КОШОН (з розпаленим гнівом). Я ні за що не ручаюся. Ви всі, великі лорди, так спритно використовуєте церкву як політичний засіб…

ВОРИК (посміхаючись). Тільки не в Англії, запевняю вас.

КОШОН. В Англії ще більше, ніж будь-де. Для Бога душа цієї сільської дівчини така ж цінна, як і ваша чи короля, і мій обов'язок — врятувати її. Я не терпітиму, щоб ваша світлість ось так посміхались до мене, ніби я сказав щось безглузде, бо насправді змовився з вами згубити її. Я єпископ, а не політична маріонетка, моя віра стільки ж важить для мене, як і ваша честь для вас, і якщо знайдеться бодай соломинка, щоб витягнути цю Божу дитину, я зроблю це.

КАПЕЛАН (підіймається в пориві люті). Ви зрадник!

КОШОН (вибухнувши). Неправда, священику. (Аж тіпається від гніву). Якщо ви наважитесь на те саме, що зробила ця жінка, — поставити інтереси вашої країни вище інтересів католицької церкви, — то вам разом із нею лежить дорога на вогнище.

КАПЕЛАН. Мілорде… Я… я зайшов занадто далеко. Я… (як саме втілення сумирності, він сідає на своє крісло).

ВОРИК (встає, дуже схвильований). Монсеньйоре, прошу вас пробачити слово, щойно вжите сером Джоном де Стогамбером. В Англії воно має інше значення, ніж у Франції. У вашій мові слово "зрадник" стосується віроломної, підступної, невірної, зрадливої людини. В нашій же країні цим словом просто називають людину, яка не повністю віддана інтересам Англії.

КОШОН. Пробачте, я не знав, тож і не зрозумів. (З гідністю опускається у своє крісло).

ВОРИК (заспокоєний, повертається на своє місце). Також хотів би вибачитись, зі свого боку, за те, що надто легковажно поставився до спалення цієї дівчини. Коли комусь доводиться часто бачити, як під час війни у вогні гинуть цілі села, він стає товстошкірим. В іншому разі я б просто збожеволів від усього, що бачив. Чи можу я припустити, що так само й у вашого преосвященства, після численних спалень єретиків, виробилось, скажімо так, чисто професійне ставлення до цієї жахливої процедури?

КОШОН. Так, це болісний обов'язок і, як ви кажете, жахливий. Проте, в порівнянні з жахом єресі, це — навіть менше за ніщо. Я переживаю не за тіло дівчини, яке страждатиме лиш коротку мить, а потім кінець кінцем загине, а за її душу, яка може страждати цілу вічність.

ВОРИК. Саме так, і дай Боже, щоб її душа знайшла спасіння. Отже, питання в тому, як спасти її душу і знищити тіло. Адже, монсеньйоре, погляньмо правді у вічі, якщо культ Діви й надалі зростатиме, справа стане безнадійною.

КАПЕЛАН (хриплим голосом, немов після плачу). Дозвольте мені сказати, мілорде.

ВОРИК. Чесно кажучи, сер Джон, я просив би вас помовчати, хіба що ви обіцяєте тримати себе в руках.

КАПЕЛАН. Я маю тільки одне зауваження. Можливо, моя думка є помилковою, та мені здається, ця Діва просто шахрайка і вдає з себе побожну. Її молитви та сповіді нескінченні. Як її можна обвинуватити в єресі, коли вона, як вірна дочка церкви, виказує таку глибоку пошану до релігії?

КОШОН (спалахнувши). Вірна дочка церкви! Самому папі не стало б духу так високо нести себе, як ця жінка. Вона поводиться, ніби сама є церквою. Вона передає Карлу послання від Бога, а церква хай постоїть осторонь. Вона коронує його в Реймському соборі — вона, а не церква! Вона пише листи англійському королю, передаючи волю Божу: нехай повертається на свій острів, бо в іншому разі зазнає Божої кари від її руки. Дозвольте нагадати, що схожі листи писав і проклятий антихрист Магомет. В усіх своїх діях чи звернулась вона бодай раз до церкви? Ніколи. Завжди були тільки Бог і вона.

ВОРИК. Чого ж від неї можна чекати? Як кажуть, дай злидарю коня, то він піде галопом.

КОШОН. І хто надихає її? Диявол. І не просто так, він замислив велике лихо. Він повсюди сіє свою єресь. Чоловік на ім'я Гус, якого спалили в Констанці тринадцять років тому, встиг заразити єрессю всю Богемію. Інший чоловік, Вікліф, котрий сам був священиком, нагнав цілу пошесть на Англію, але ви, і вам за це має бути соромно, дозволили йому померти у власному ліжку. Такі люди є і в нас у Франції, я добре знаю цю породу. Вони заразні як чума, якщо їх не вирізати, не спалити, не стерти з лиця землі, вони втоплять людство в болоті гріха й зіпсуття, марноти й руйнування. Так арабський погонич на верблюді гнав Христа і Його церкву з Єрусалима, немов дикий звір, спустошуючи все, що траплялось на його шляху на захід, аж доки між Францією та лихом не зостались одні Піренеї та милість Божа. А з чого ж усе почалося? Йому чулись голоси архангела Гавриїла, як і їй — св. Катерини, Маргарити та благословенного Михаїла. Він проголосив себе посланцем від Бога і від Його імені писав листи земним владикам. Так і вона щодня розсилає свої листи. Тепер нам потрібно просити заступництва не в Діви Марії, а в Діви Йоанни. Накопичені церквою мудрість, знання і досвід, які бережуть її слуги, беззахисні благочестиві люди, будуть втоптані в багнюку першим-ліпшим неотесаним трударем чи дояркою, яких диявол наповнив такою страшенною зарозумілістю, що вони вважають себе просвітленими з небес. Це буде світ кровопролиття, ненависті, знищення, світ, у якому кожен дбатиме тільки за себе, врешті-решт це поверне людство назад до варварства. Поки що в нас є Магомет з його послідовниками та Йоанна — з її, але що буде, коли кожен чоловік здумає, що він Магомет, а кожна дівчина — що вона Йоанна? Від однієї думки про це в мене на голові волосся стає сторч. Я боровся проти цього все своє життя і боротимусь до кінця. Якщо всі інші гріхи цій жінці можна було б відпустити, то цей — ні, бо це — гріх проти Святого Духа, і якщо вона не зречеться його перед усім світом, то горітиме у вогні, тільки-но трапиться мені до рук.

ВОРИК (байдуже). Ви, звичайно, так близько берете це до серця.

КОШОН. А ви хіба ні?

ВОРИК. Я солдат, а не церковнослужитель. Під час паломництва я познайомився з послідовниками Магомета. Вони виявились не такими вже поганими, як нам розповідали. В дечому їх манери подібні до наших.

КОШОН (незадоволено). Я ще раніше помітив це. Люди вирушають на схід, щоб навернути невірних, а натомість невірні навертають їх. Хрестоносці повертаються назад схожими на сарацинів. Що вже й казати про вас, англійців, вроджених єретиків!

КАПЕЛАН. Це англійці єретики?! (Звертається до ВОРИКА). Мілорде, чи маємо ми це терпіти? Його преосвященство переступає всі межі. Як може те, у що вірять англійці, бути єрессю? Це суттєва суперечність.

КОШОН. Тільки через вашу товстолобу неосвіченість я пробачаю вам, месьє де Стогамбер. На вашій туманній землі теологи просто не родяться.

ВОРИК. Ви б не говорили так, якби вам довелось послухати, як ми сперечаємося з релігійних питань, монсеньйоре. Мені шкода, що ви маєте мене за єретика чи телепня тільки тому, що я, мандрівник із багатим досвідом, знаю, що послідовники Магомета виказують глибоку повагу до нашого Господа і що вони не зважають на те, що св. Петро був простим рибалкою, тоді як ваше преосвященство ніколи не пробачить Магомету, що він був погоничем верблюдів. Тож принаймні ми не хворіємо на сліпий фанатизм у сповідуванні своєї релігії.

КОШОН. Я добре знаю, що це означає, коли хтось називає ревність християнської церкви сліпим фанатизмом.

ВОРИК. У нас просто різні погляди на це.

КОШОН (з глибокою іронією).