Венеціанський купець - Сторінка 15
- Вільям Шекспір -
Тут означає: виніс би обвинувальний вирок.
С. 558. Троїл і Крессіда — мотив трагічного кохання троянського царевича Троїла до грекині Крессіди, використаний у поемі Чосера і в однойменній трагедії Шекспіра, сягає середньовічного французького рицарського роману "Роман про Трою" Бенуа де Сент-Мора (XII).
Шрам, і Тізба — див. прим, до "Сну літньої ночі".
Еней і Дідона — історія кохання карфагенської цариці Дідони до троянця Енея, який змушений був її покинути з волі богів, відображено в "Енеїді" Вергілія.
Гілка верби — в Англії — символ зрадженого кохання.
С. 559. Полями йшла Медея...— у грецькій міфології чарівниця, дочка колхідського царя Еета. Медея закохалася в Ясона, ватажка аргонавтів і допомогла йому здобути золоте руно. Чарівними зіллями омолодила вона і батька Ясона — старого Езона.
С. 560. ...привіз повний ріг добрих новин.— Натяк на ріг достатку.
...як небосхил Обкладено кружальцями зірок...— Монолог Лоренцо — розгорнута поетична версія теорії піфагорійців про музику небесних сфер. Згідно з цією теорією планети випромінюють особливу музику, що допомагає зберігати лад у всесвіті. Музика сфер — символ високої гармонії, досконалості і краси. С. 561. Збудіть Діану гімном.— Тут Діана — місяць.
Орфей — у грецькій міфології славетний співець і поет із Фракії. Спів Орфея і його гра зачаровували не тільки людей, а й диких звірів і птахів, дерева й каміння.
Людина та, яка в своїй душі Для музики не має зовсім місця... — В словах Лоренцо— типова для епохи Відродження ідея взаємообумовленості музичності та етичних цінностей в людині. Тяжіння гуманістів до гармонії людських взаємин тісно пов'язане з їхніми уявленнями про світову гармонію, про єдині закони, що керують і музикою, і підвалинами людського життя, і рухом планет.
Ереб — у античній міфології уособлення вічного мороку. В Гесіода — син Хаосу та брат Ночі.
С. 562. Глянь, з Ендіміоном спить Селена...— грецький міфологічний сюжет. Селена, богиня Місяця, закохалася в Ендіміона, юнака дивної вроди, якому Зевс, щоб зберегти його красу, подарував вічний сон.
Олена АЛЕКСЄЄНКО
С. 558. Троїл і Крессіда — мотив трагічного кохання троянського царевича Троїла до грекині Крессіди, використаний у поемі Чосера і в однойменній трагедії Шекспіра, сягає середньовічного французького рицарського роману "Роман про Трою" Бенуа де Сент-Мора (XII).
Шрам, і Тізба — див. прим, до "Сну літньої ночі".
Еней і Дідона — історія кохання карфагенської цариці Дідони до троянця Енея, який змушений був її покинути з волі богів, відображено в "Енеїді" Вергілія.
Гілка верби — в Англії — символ зрадженого кохання.
С. 559. Полями йшла Медея...— у грецькій міфології чарівниця, дочка колхідського царя Еета. Медея закохалася в Ясона, ватажка аргонавтів і допомогла йому здобути золоте руно. Чарівними зіллями омолодила вона і батька Ясона — старого Езона.
С. 560. ...привіз повний ріг добрих новин.— Натяк на ріг достатку.
...як небосхил Обкладено кружальцями зірок...— Монолог Лоренцо — розгорнута поетична версія теорії піфагорійців про музику небесних сфер. Згідно з цією теорією планети випромінюють особливу музику, що допомагає зберігати лад у всесвіті. Музика сфер — символ високої гармонії, досконалості і краси. С. 561. Збудіть Діану гімном.— Тут Діана — місяць.
Орфей — у грецькій міфології славетний співець і поет із Фракії. Спів Орфея і його гра зачаровували не тільки людей, а й диких звірів і птахів, дерева й каміння.
Людина та, яка в своїй душі Для музики не має зовсім місця... — В словах Лоренцо— типова для епохи Відродження ідея взаємообумовленості музичності та етичних цінностей в людині. Тяжіння гуманістів до гармонії людських взаємин тісно пов'язане з їхніми уявленнями про світову гармонію, про єдині закони, що керують і музикою, і підвалинами людського життя, і рухом планет.
Ереб — у античній міфології уособлення вічного мороку. В Гесіода — син Хаосу та брат Ночі.
С. 562. Глянь, з Ендіміоном спить Селена...— грецький міфологічний сюжет. Селена, богиня Місяця, закохалася в Ендіміона, юнака дивної вроди, якому Зевс, щоб зберегти його красу, подарував вічний сон.
Олена АЛЕКСЄЄНКО