БЕРЕСТЯНИ́Й, а́, е́. Зробл. з бересту (див. бе́рест2). На півночі, в лісових місцевостях, берестяний посуд дуже поширений у хатньому вжитку (Гурток "Умілі руки..", 1955, 108); Вночі на Верховині затрембітала трембіта, берестяна гуцульська сурма (Перв., Атака.., 1946, 119); // Написаний на бересті (про рукопис). Радянські археологи недавно відкрили в Новгороді древньоруські берестяні грамоти (Іст. УРСР, І, 1953, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 161.