ГРАДИ́НА, и, ж., розм. Крупинка граду (див. град1 1). Розміри градин іноді досягають величини курячого яйця (Фіз. геогр., 5, 1956, 93); В зоні нижче рівня нульових температур градини тануть, утворюючи зливовий дощ з великими краплями (Наука.., 9, 1962, 40); * Образно. З якимсь лагідним вуркотінням опадали навколо гарячі градини знесилених осколків (Коз., Гарячі руки, 1960, 148); * У порівн. Яблуко холодне, ніби велика градина (Руд., Вітер.., 1958, 426).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 153.