Що oзначає слово - "міняти"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


МІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех.

1. Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь; обмінювати. [Андрій:] Він [Т. Шевченко] жив за панщини, тоді, як ото собак на людей міняли… (Вас., III, 1960, 277); — Ось мій другий заробіток: людям чоботи шию і за двадцять п’ять верст ношу в сусідній повіт міняти на харчі (Стельмах, II, 1962, 99).

◊ Міня́ти час так на так — марно витрачати час. Пишу собі, щоб не міняти Часа святого так на так (Шевч., II, 1953, 200); Міня́ти ши́ло на шва́йку — невигідно змінювати що-небудь на щось. — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 66).

2. Заміняти іншим, брати одне замість другого. — Чого се понакуповували? Я сього не хочу! Їдьте та змініть!.. Знову їде він, міняє (Вовчок, І, 1955, 115); Коні водилися в нас різні, бо батько часто їх міняв на ярмарку (Довж., Зач. Десна, 1957, 501); // Заміщати що-небудь іншим. Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день… (Н.-Лев., II, 1956, 394); Ходить, розшарівшись, Настя вподовж столу, міняє наїдки (Гончар, І, 1959, 30); // Відмовлятися від чого-небудь, віддаючи перевагу іншому. Лише незламне не здається, своїх прапорів не міня (Тич., І, 1957, 95); Не віддавайсь дрібненькій суєті І не міняй шляхи свої круті На стежечку вузеньку (Мал., Полудень.., 1960, 125).

Міня́ти як рукави́ці див. рукави́ця.

3. Робити іншим; змінювати. Сими днями кінчено друге оповідання і радикально міняю життя (Коцюб., III, 1956, 418); Він перекидає торбу через плече, одним рухом міняє форму шапки, міняє і вираз обличчя й в’яло хльоскає батогом (Стельмах, II, 1962, 61); Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на сизо-фіалковий (Тич., II, 1957, 145).

◊ Міня́ти личи́ну (личи́ни, шкі́ру) — приховувати своє справжнє обличчя. — Міняють ["самостійники"] личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть… Думають, темні, згарячу не розберемось — де згуба, а де порятунок (Гончар, II, 1959, 190); Міняли русла гірські потоки.. (Чорн., Пісні.., 1958, 6); В умовах соціалізму наука міняє не тільки характер праці людини, але й увесь матеріальний і духовний уклад її життя (Ком. Укр., 4, 1966, 9); Фашизм не так-то просто здає позиції. Міняє шкіру, заповзає в нори (Гончар, І, 1954, 156).

4. Віддаючи великий грошовий знак, одержувати дрібні грошові знаки; розмінювати. Не буду я міняти сих грошей; заховаю (Мирний, III, 1954, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 743.