ПО́ЇЗД, а, ч.
1. Ряд з’єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива. Кажуть, що той поїзд, яким ми мали їхати, прибув на другий вокзал (Коцюб., III, 1956, 338); Поїзд метрополітену рухається зі швидкістю 34-35 кілометрів на годину (Наука.., 7, 1967, 48).
Збі́рний по́їзд див. збі́рний; Зніма́ти (зня́ти) з по́їзда див. зніма́ти; Кур’є́рський по́їзд див. кур’є́рський; Маршру́тний по́їзд див. маршру́тний; По́їзд ми́ру — спеціальний поїзд з учасниками боротьби за мир, що відправляється або прибув з однієї країни в іншу з метою проведення заходів на захист миру; Пошто́вий по́їзд див. пошто́вий; Прями́й по́їзд — поїзд, яким пасажири прибувають до кінцевого пункту своєї подорожі без пересадок. [Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (Мороз, П’єси, 1959, 53); Саніта́рний по́їзд див. саніта́рний; Това́рний по́їзд див. това́рний; Тури́стський п́оїзд див. тури́стський; Швидки́й по́їзд — пасажирський поїзд, який іде з великого швидкістю, рідко зупиняючись. Швидкий поїзд Севастополь — Ленінград мчав на північ (Собко, Зор. крила,1950, 162).
2. Ряд візків, саней і т. ін., що їдуть в одному напрямку. На білому, пишному румаку.. виїхав граф Потоцький і зупинився на найвищому горбику; за ним тягся поїзд потужного лицарства (Стар., Облога.., 1961, 34); Учора чутка пройшла, а сьогодні були селяни на полі та й бачили — по дорозі, куряву здіймаючи, проїхав цілий поїзд фаетонів. Догадалися — ніхто ж, як князь (Головко, II, 1957, 237).
Весі́льний по́їзд: а) ряд візків, саней і т. ін., що їдуть з учасниками весільного обряду. По шлюбі весільний поїзд зараз рушив до Дум’ячишиного дому (Фр., VIII, 1952, 65); б) родичі, гості, що йдуть за молодим та молодою при виконанні весільного обряду. Весільний поїзд зупинився перед столом, Павло з молодою та дружками підійшов до столу (Кучер, Трудна любов, 1960, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 831.