Що oзначає слово - "спішка"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПІ́ШКА, и, ж., розм. Дія і стан за знач. спіши́ти 1. — Прошу слова для позачергової заяви. — В залі зашуміли. — Що там за спішка?! (Головко, II, 1957, 522). Без спі́шки — те саме, що Без по́спіху (див. по́спіх). — Можна було [робити колоскопідіймач] без спішки, без гарячки. Ще взимку (Головко, І, 1957, 432); Наш кожен крок розрахований в часі, Все робиться чітко, точно, без спішки (Дор., Серед степу.., 1952, 80); [Не] спі́шка (спі́шки) — щось [не] є терміновим, негайним. Не було гудзика біля коміра. Тихін сказав жінці. Але їй ніколи ж. Ось тільки хліб у піч посаджає.— Ну, та не спішка,— махнув Тихін рукою (Головко, II, 1957, 154); — Я йому ще одну перевірочну влаштую. На селі про нього всяку всячину говорять. Мені заміж зараз не спішки (Логв., Літа.., 1960, 136).

Спі́шку поро́ти — те саме, що Поро́ти гаря́чку (див. гаря́чка). — Я б на твоєму місці — не поїхала б. Нізащо! Дочекалася б таки листа. В такому ділі спішку пороти — злочин! (Головко, Літа.., 1956, 199).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 533.