ТАНО́К, танка́ і та́нку, ч.
1. Народна гра, учасники якої, узявшися за руки, ходять по колу, співаючи й танцюючи або тільки танцюючи; хоровод. На Радянській Україні побутує багато танців, як.. танки, веснянки, гаївки тощо (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 138); Я хотів би вам дівчаток українських показать, Як вони, руками сплівшись, виступають у танок (Сам., І, 1958, 69); // Танець навколо чого-небудь, який звичайно супроводжується піснею, піснями. Гарно звивши рученьки з руками, У танок круг алтаря [вівтаря] ви йшли (П. Куліш, Вибр., 1969, 394); Мама влаштовує танок навкруг ялинки (Ів., Опов.., 1949, 100); Все швидше крутиться навколо старої церковиці весняний танок, і райдугою мерехтять.. спідниці і матроски (Стельмах, ІІ,1962, 331).
Води́ти тано́к див. води́ти.
2. Те саме, що та́не́ць 1-4. Історія танків; Пісня й танок в операх Лисенка служать засобом правдивого відтворення своєрідності життя й побуту народу (Мист., 2, 1955, 22); Вони [молоді робітники] не вбирають, а хапають,.. художнє слово, пісню, музику, танок (Вишня, І, 1956, 334); Люди було любуються на них [Наталю та Михайла], як зійдуться де на весіллі, або в танку докупи (Вовчок, І, 1955, 96); Під час танку, коли траплялися перерви й переходи, вона любила зайвий раз упевнитися, що ми сидимо в залі (Ю. Янов., II, 1958, 53); Заграв патефон, і почалися танки (Трубл., Мандр., 1938, 11); * Образно. Хвилюється ліс в чорній бурі, вигинається на всі боки в лютому танку (Вас., II, 1959, 7).
Іти́ (йти, піти́ і т. ін.) в тано́к (до та́нку) — починати танцювати. [Xимка:] Так би, здається, і пішла в танок, якби було з ким, і без музики танцювала б!.. (Мирний, V, 1955, 223); Гайдамаки йдуть у танок (Довж., І, 1958, 60); Оддавши голові свій білет, пішов [Олексій] до танку (П. Куліш, Вибр., 1969. 301); Крути́й тано́к див. крути́й; Пове́сти в тано́к див. пово́дити1; Ритмі́чний тано́к див. ритмі́чний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 34.