Цуґа, ґи, ж.
1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки…. завела коня до стаєньки. Чуб. ІІІ. 393.
2) Часть ткац. станка. См. Верстат.
3) До цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ном. № 7532. Ум. Цуґойка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 436.