Слово "магнітний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МАГНІ́ТНИЙ, а, е.

1. Прикм. до магні́т. Відомо, що залізо і його сплави при низьких температурах виявляють сильні магнітні властивості (Наука.., 9, 1956, 7); Коли наповнити киснем мильний пузир і помістити його між полюсами сильного електромагніту, пузир під впливом невидимих магнітних сил помітно витягнеться від одного полюса до другого (Цікава фізика.., 1950, 192); Магнітний потік; Магнітна індукція; * Образно. Чи їй справді щось Силу магнітну дало, Чи вродилась вона чародійкою: Цілий вечір З другою танцюю на зло, А душа умліва за Марійкою (С. Ол., Вибр., 1959, 198).

∆ Магні́тне по́ле — простір навколо магніту або електричного струму, у якому виявляються дії сил на тіла, що можуть намагнічуватися. Скрізь, де є електричний струм, тобто рухомі електричні заряди, існує і магнітне поле (Курс фізики, III, 1956, 145).

2. Який має властивості магніту; намагнічений. Магнітні сталі застосовуються для виготовлення постійних магнітів (Токарна справа, 1957, 58).

∆ Магні́тна стрі́лка — тонкий ромбоподібний магніт, що вільно обертається навколо вертикальної осі й завжди звернений одним кінцем на північ; Магні́тний залізня́к — те саме, що магнети́т.

3. Який діє на грунті застосування магнетизму (у 1 знач.). — Треба тільки передати по ваших лініях, щоб дорогою не клеїли [підпільники] до твого поїзда магнітних мін та інших сюрпризів… (Ю. Янов., І, 1954, 236); Магнітний підсилювач; // Здійснюваний на грунті застосування магніту. Магнітний звукозапис.

Пов’язаний з явищами земного магнетизму.

∆ Магні́тна анома́лія див. анома́лія; Магні́тна бу́ря — короткочасна різка зміна магнітного поля Землі, пов’язана з утворенням і розвитком сонячних плям. Встановлено, що багато явищ на Землі — полярні сяйва, магнітні бурі й умови чутності радіостанцій пов’язані з сонячною діяльністю (Бесіди про всесвіт, 1953, 93); Магні́тний по́люс — точка на земній кулі, де магнітна стрілка набуває вертикального положення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 591.