Слово "пояс" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПО́ЯС, ч.

1. род. а. Шкіряна, матерчата, в’язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані. Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (Укр.. присл.., 1955, 13); Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного (Шевч., І, 1963, 321); Соломія убралась, як до вінця, в синій суконний жупан, підперезалась широким червоним поясом (Н.-Лев., VI, 1966, 310); * У порівн. Кругом хати жовтіла призьба, неначе жовтий пояс (Н.-Лев., II, 1956, 125); // Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів.

Запобі́жний по́яс — спеціальний пристрій, який охороняє від падіння верхолазів, монтерів і т. ін. Приступаючи до роботи на верху опори, монтер повинен прив’язатися до стовпа запобіжним поясом (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 137); Ло́вчий (лови́льний) по́яс — шар мішковини, ганчірок і обгорілого паперу, яким обмотується стовбур дерева для виловлювання гусені яблуневої плодожерки. Для знищення гусениць яблуневої плодожерки, які виходять з плодів і залазять під кору стовбурів, треба накладати на дерева ловчі пояси (Колг. Укр., 5, 1958, 39); Ловчі пояси застосовують у садових господарствах (Шкідн. поля.., 1949, 135); Рятівни́й (рятува́льний) по́яс — корковий, гумовий або поролоновий пристрій, який використовують при небезпеці втопитися. Коли налетів шквал, Андрій одразу це відчув і, боячись, що пірати потоплять шхуну, обв’язав шкіпера й себе рятівними поясами (Трубл., Шхуна.., 1940, 284); Я знайшов щось подібне до рятувального пояса й надів його на дівчину. Вона плигнула за борт (Ю. Янов., II, 1958, 73).

◊ Бра́ти (взя́ти) [до́бре] за по́яс но́ги — дуже поспішати куди-небудь. Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги (Фр., XII, 1953, 22); — Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс (Козл., Мандрівники, 1946, 10); Держа́ти (трима́ти) ко́ло свого́ по́яса кого — дуже пильнувати, доглядати кого-небудь, не відпускаючи від себе. — Не держати ж мені його [сина] коло свого пояса, не водити на уривочку, мов щеня? (Мирний, І, 1954, 285); Затика́ти (заткну́ти) за по́яс див. затика́ти1; Затяга́ти (затя́гувати, затягти́, затягну́ти) по́яс (по́яса) тугі́ше — те саме, що Затяга́ти (затя́гувати, затягти́, затягну́ти) пояски́ (див. затяга́ти1).

2. род. а. Стан, талія, поперек. Хвалилася дівчина: «В мене коса до пояса…» (Укр.. лір. пісні, 1958, 96); Стою я в зеленому житі, вище пояса (Вовчок, І, 1955, 58); Від сеї пригоди Іван ходив усе зібганий у поясі (Стеф., І, 1949, 62); — А я, — каже менша [сестра], — родила б йому дванадцять синів до пояса в золоті, а од пояса в сріблі (Стор., І, 1957, 62); В високих кучугурах загрузали по пояс (Головко, II, 1957, 345); * Образно. Стара Кухмістерська Слобідка Стоїть по пояс у воді… (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 25); * У порівн. Напроти сонця дивиться-сміється Біленька хата, чепурна і світла, Неначе синьоока молодиця, По пояс у жоржинах стоячи (Вирган, В розп. літа, 1959, 212).

В (у) по́яс — такий заввишки, що сягає пояса. Цвинтар заріс черешником да зіллям трохи не в пояс (Вовчок, І, 1955, 70); Кла́нятися (поклони́тися, вклоня́тися, вклони́тися) в (у) по́яс: а) низько, шанобливо кланятися. Став Шовкун кидатись у вічі старшим: забачить здалека, шапку здіймає, а Василя Семеновича випередить, у пояс кланяється (Мирний, І, 1949, 372); Зібравши всі сили, він встав на повен зріст.. і.. з блідим лицем і суворо стиснутими вустами поклонився в пояс далекому гомонові (Тют., Вир, 1964, 322); б) виявляти покору. Так невже у цій хаті вона в пояс вклонялася батькам і людям, ждучи, сподіваючись від них на своє, хай невеличке, але не чаїне щастя (Стельмах, І, 1962, 34); Юнак не виявив хлопської покори, не зігнувся і не вклонився побожно панові в пояс (Чорн., Визвол. земля, 1959, 26).

3. род. у, перен. Те, що має вигляд смуги. Був то пояс піску, що йшов стрімко вгору аж до соснового лісу (Март., Тв., 1954, 275); Шварконула блискавиця, обвиваючи огненним поясом тюрму (Мирний, І, 1954, 343); Клубки диму розходилися-розправлялися, слалися довгими поясами (Мирний, І, 1954, 285); Великі водоймища і колгоспні ставки, довжелезні степові шляхи — все це буде обрамлюватися, оздоблюватися зеленими поясами дерев і кущів (Вол., Наддн. висоти, 1953, 177).

∆ По́яс оборо́ни — смуга військових укріплень, що становлять частину оборонного плацдарму. Тут жодна міна не ляже марно. Наші стрільці можуть сміливо кидатись на перший пояс оборони… (Гончар, III, 1959, 85).

4. род. у, геогр. Частина поверхні земної кулі між двома меридіанами в 15° завширшки. Меридіани поділяють Землю на 24 пояси.

5. род. у, геогр. Частина поверхні земної кулі між паралелями, що становить собою певну кліматичну зону. Різною висотою Сонця над різними місцями земної кулі пояснюється те, що на Землі є різні теплові пояси (жаркий, помірний і холодний) (Астр., 1956, 33); // Певний тип рослинності, характерний для різних зон гірської місцевості. В краєвидах Гірського Криму велику роль відіграє рослинність… Нижній пояс становить широколистяна рослинність (Геол. Укр., 1959, 582); // Територія із специфічними погодними і кліматичними умовами. Пояс літніх дощів; Пояс пасатів.

6. род. у, спец. Смуга однорідних фізичних об’єктів (гір, озер, лісів, гірських порід, небесних тіл і т. ін.). Перед нами за поясом сопок океан, позаду дванадцять тисяч кілометрів Старого Світу (Довж., І, 1958, 106); Пояс базальтових покривів простежується по Тихоокеанському узбережжю (Геол. ж., XIV, 4, 1954, 39); Деякий час тому астрономи висловили побажання, щоб було запущено космічну ракету у пояс астероїдів (Знання.., 4, 1965, 6).

∆ Вулкані́чний по́яс — група вулканів, розташованих у вигляді смуги. Найбільший вулканічний пояс, наче вогняне кільце, оперізує Тихий океан (Про вулкани.., 1955, 13); Золотору́дний по́яс — смуга золотоносних порід. Дослідження дали змогу у межах Західного Узбекистану виділити вісім золоторудних поясів (Веч. Київ, 23.IX 1968, 4); Радіаці́йний по́яс; По́яс радіа́ції — смуга підвищеної радіації в навколоземному просторі. Про існування радіаційних поясів стало відомо лише після польотів радянських і американських супутників із спеціальною апаратурою (Наука.., 9, 1970, 19); З допомогою радянських космічних ракет виконано важливі дослідження магнітних полів Землі і Місяця, поясів радіації навколо Землі (Наука.., 9, 1960, 4).

7. род. а, анат. Частина скелета хребетних тварин і людини, що служить для причленування до тулуба й опертя кінцівок. У льонарів переважають невралгії плечових сплетень, що може бути зв’язане з напруженням м’язів плечового пояса (Лікар. експертиза.., 1958, 91).

8. род. а, архт. Широка горизонтальна оздоблена орнаментом, скульптурними зображеннями і т. ін. смуга, що виступає із стіни будівлі або вдається в неї.

9. род. у, ек. Певний простір, смуга, яка становить частину в поділі території країни за певною економічною ознакою. Тарифний пояс; Ціни на хліб за поясами.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 495.