Слово "сік" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СІК, со́ку, ч.

1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів. Любо.. глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (Коцюб., І, 1955, 191); Прийшла до берези, сік точиться, пити хочу, та й не п’ю (Барв., Опов.., 1902, 73); Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни (Стельмах, Жито.., 1959, 71); Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком (Тют., Вир, 1964, 137); * Образно. Минуло все! Жар [кохання] знищив силу тіла І соки мислі висушив.., пусто так любов минула (Фр., XIII, 1954, 29); * У порівн. Так любов до тебе всю мене проймає, як вино водицю, пахощі живицю, мов солодкий сік, що наскрізь проникає (Л. Укр., IV, 1954, 275); Сади Абхазії, ви знов переді мною! Пливуть тумани з гір; зоря, як сік гранат [гранатів] (Сос., Солов. далі, 1957, 18); // Напій з такої рідини, вигот. з ягід, фруктів, овочів і т. ін. Яблука, призначені для переробки на соки треба знімати з дерев цілком стиглими, коли вони мають вже приємний смак і аромат (при побурілому насінні), але ще тверді і соковиті (Хлібороб Укр., 12, 1968, 33); Томатний сік; // перен. Енергія, сили, які затрачають у праці або під час якої-небудь діяльності. Не забудьте ж діток Ви тоді убогих, .. Що для вас, панята, Віддали всі соки (Граб., І, 1959, 138); // перен. Те, що збагачує кого-, що-небудь, наснажує, надихає. Драматургія Корнійчука, проза Яновського, Гончара, Стельмаха, поезія Тичини, Малишка, Воронька весь час живляться соками народного слова (Рильський, III, 1956, 154); Поезія М. Бажана живиться соками братніх літератур народів СРСР. Його переклади на українську мову багатьох російських класиків і радянських поетів.. ввійшли у скарбницю радянської культури (Роб. газ., 9.Х 1974, 4).

◊ Вари́тися у вла́сному соку́ див. вари́тися; Вида́влювати (ви́давити) [всі] со́ки — те саме, що Вижима́ти (ви́жати) [всі] со́ки (див. вижима́ти). [Шкереберть:] Я пускав з торбою вдів і сиріт, я видавлював усі соки з робітників, робив їх рабами своїми (Крот., Вибр., 4959, 519); Вижима́ти (ви́жати) [всі] со́ки див. вижима́ти; Висиса́ти (ви́ссати) со́ки див. висиса́ти; Висмо́ктувати (ви́смоктати) со́ки див. висмо́ктувати; Витяга́ти (ви́тягти, тягти́, тягну́ти і т. ін.) [всі] со́ки з кого — те саме, що Висмо́ктувати (ви́смоктати) со́ки (див. висмо́ктувати). Витягав соки пан Кшивокольський із своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, і не їли, а все би робили, робили, робили (Хотк., Довбуш, 1965, 40); З глузливим реготом тягли з нас соки, жили ви, паралітики, життя мерці! (Сос., І, 1957, 51); В [са́мому] соку́; Са́ме в соку́: а) зрілий (про рослину, плоди і т. ін.). Урожай в соку, такий, як треба (Мал., І, 1956, 58); б) у розквіті фізичних сил (про людей). Хлопець я був якраз в самому соку, важкуватий, щось вісімдесят з зайвиною кілограмів… (Логв., Давні рани, 1961, 84); — А то таку панянку десь підхопив, що не йому, старому б, залицятися. — Молоду, гожу? — скрикнув місяць.Саме в соку (Мирний, III, 1954, 303); Набира́ти со́ку — наповнюватися виразним змістом, набувати певного значення, яких-небудь якостей, властивостей і т. ін. Факт, переходячи із уст у вухо, обростав, набирав соку з жіночих буйних уявлень, грав, переливався барвами (Головко, II, 1957, 113); Налива́тися (нали́тися) со́ком (со́ками): а) дозрівати (про плоди і т. ін.). Плоди дедалі більше і більше наливаються соком (Рад. Укр., 13.VIІ 1946, 2); Зерно коріння постеле в ту пору, Кине стрункую стеблину угору,— Йди тоді килим зелений глядіти, Щоб опісля уже більш не ходити, Аж поки соком колосся наллється, Повне вагою додолу погнеться (Щог., Поезії, 1958, 219); б) (чого) міцнішати, досягати розквіту (про людей). Відчував [Михайло], як з кожним днем його тіло наливається соками життя, твердіють мускули на його довгих, ніби витягнених непосильною працею руках (Збан., Сеспель, 1961, 101); Йде весна по світу. — Наливаються народи гарячим соком волі. Почала розквітати, прокидатися багатостраждальна, поярмлена віками Африка (Літ. газ., 28.IV 1961, 1).

2. Рідина, яку виробляють залози травних органів, сприяючи травленню. Стінки шлунка виділяють шлунковий сік, під впливом якого їжа починає, перетравлюватись (Зоол., 1967, 71); Коли наближається година, в яку звичайно дитина обідає, то у неї з’являється відчуття апетиту, починають виділятися травні соки (Шк. гігієна, 1954, 56).

3. Волога та поживні речовини, що містяться в грунті і живлять рослинні організми. Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша.. Рослини бояться навіть тягти сік з землі, пити холодну росу (Коцюб., І, 1955, 149); Усе, що сік землі ввібрало, її добро, її тепло,— В щедроті, в зелені буяло, Пагіння вгору підіймало, Колосся й листя налило (Мал., Серце.., 1959, 182); Люди пораділи: по дощах хліба одволожило, стеблина потягла соки (Горд., Дівчина.., 1954, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 216.