Слово "теплий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТЕ́ПЛИЙ, а, е.

1. Який має досить високу температуру; середній між гарячим і холодним. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (Н.-Лев., III, 1956, 377); Вода чиста-чиста та ніби аж срібна. І така тепла, як купіль (Вас., III, 1960, 167); Був теплий дощ, в траві стоїть вода (Рильський, III, 1961, 183); // Який дає тепло, є джерелом тепла. А осіннє, ледве тепле сонечко.. кине скупим снопочкомі знов сховається у сірість бездонну (Хотк., II, 1966, 267); Весна пройшла веселий Крим, Пройшла Одесу й Миколаїв, Промінням теплим, золотим у древній Київ заглядає (Гірник, Стартують.., 1963, 27); // Який має тепло, властиве живому організму. Зоня лягла коло Юзі, поклала її голову собі на плече, обняла голими руками її худеньку постать і пригорнула до свого теплого, повного здоров’ям тіла (Л. Укр., III, 1952, 659); Денис взяв його [ворона] за теплі, але вже холодніючі лапки і.. став шукати місця, куди поцілила дробинка (Тют., Вир, 1964, 139); // З досить високою температурою повітря. День був ясний, сонячний та теплий (Н.-Лев., II, 1956, 183); Осінь тепла. Коли б посіяти жито, ще б встигло зійти і закущитися (Чорн., Визвол. земля, 1959, 179); // З високою середньорічною температурою повітря. Дитячий вік (до 7 літ) пройшов у м. Вінниці, а відтак довелося жити то на селі, то знову у місті, все на тім же, багатім природою, теплім, прекраснім Поділлі (Коцюб., III, 1956, 286).

Те́плий Олексі́й (Оле́кса), церк. — назва християнського свята, період відлиги. На теплого Олекси (17 березіля) щука-риба лід хвостом розбиває (Номис, 1864, № 416); Двічі на год були ярмарки у тій слободі: одна об теплому Олексію [на теплого Олексія], а друга об перших Парасках [на перші Параски] (Кв.-Осн., II, 1956, 470); Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197); Те́плі краї́ (краї́ни) — південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи; вирій. Життя утікало з степів та лісів; ховалося по людських оселях та по теплих краях (Мирний, III, 1954, 255); Налетіли птахи з теплих країв, заспівали й защебетали (Вовчок, І, 1955, 316).

◊ Ті́льки (ле́две) живи́й та те́плий — у дуже тяжкому фізичному стані. Біда тая зовсім його скрутила.. Занедужав тяжче, гірше — тільки живий та теплий (Вовчок, І, 1955, 248); Роздратували її [Саньку] якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали, вже і лице було посиніло (Тют., Вир, 1964, 155).

2. Який добре захищає від холоду, зігріває. Як же по такому холодові іти в город? У неї ні одежі теплої, ні взуття як слід (Мирний, III, 1954, 22); А неня вже постіль постелила, теплий ліжничок приготовила — і спиться так солодко-солодко (Хотк., II, 1966, 104); Ліс і вітер. Ніч зимова.. В лісі йде маленький Вова в теплій шубі хутряній (Сос., II, 1958, 44).

3. Який добре зберігає тепло, наповнений теплом (про приміщення). — Тяжко, Катре, умирати В чужій теплій хаті! (Шевч., І, 1963, 320); Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі.. Добре тому, хто тепер дома, в теплій господі! (Мирний, III, 1954, 11); Із звичайної невипаленої глини можна збудувати будинок сухий, теплий і довговічний, нічим не гірший від цегляного (Ком. Укр., 5, 1958, 13).

4. перен. Який виражає доброзичливе ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. Чи хто скаже ж мені тепле слово коли, Чи діждусь я хоч трошечки згляду..? (Граб., І, 1959, 362); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа — перший привіт з рідного краю (Тулуб, В степу.., 1964, 184); // Який відзначається внутрішньою теплотою; щиросердний, душевний. Шевченка зворушила й розхвилювала така тепла зустріч і те, що вперше після нестерпно важкої подорожі і огидного каземату він нарешті знов опинився в затишній кімнаті, серед земляків (Тулуб, В степу.., 1964, 43); // Перейнятий добрим, любовним ставленням до когось; дружній. Дорогий пане Володимире! Я досі під враженням Вашої гостинності і теплих відносин до мене (Коцюб., III, 1956, 324); В кожній людині мусить бути якесь тепле почуття (Сам., II, 1958, 306); Як завжди, був він [лист] повний теплої турботи за бідного вигнанця (Тулуб, В степу.., 1964, 482); // Відвертий, щирий. Зустріч і прийом у Синявіна та загальний настрій Саїда ніяк не сприяли теплій розмові (Ле, Міжгір’я, 1953, 58); // Який виражає душевну теплоту. Тепер до вікна припадає вона. Довго стоїть лагідна, усміхнена, теплим поглядом проводить сина (Ряб., Жайворонки, 1957, 4).

5. перен. Приємний для зору, слуху і т. ін.; м’який (у 3 знач.). Тепле.. світло виповнило хату, і глянула у вікна широка блакить неба (Коцюб., І, 1955, 310); Шумить заводів теплим передзвоном Нова, жива, весела Білорусь! (Рильський, III, 1961, 285); Де щока твоя гаряча, теплий голос і коса? (Сос., II, 1958, 77).

◊ Те́пла компа́нія див. компа́нія; Те́пле мі́сце див. мі́сце.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 77.