Слово "шар" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШАР1, у, ч.

1. чого і без додатка. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі. Над далекими горбами та ярами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.-Лев., III, 1956, 120); Манойло присвітив, а Денис одкинув верхній шар соломи (Гр., II, 1963, 302); І раптом апаратник підскочив до Каргата. Хоч обличчя його було вкрите густим шаром масла, та й це не приховало того, що він зблід (Шовк., Інженери, 1956, 87); Звідси, просто внизу під кручею, добре видно було широкий міст з тротуарами для пішоходів, Дніпро, ще вкритий зеленавою кригою і залитий поверх неї шаром прозорої і синьої, як весняне небо, води (Коз., Листи.., 1967, 239); Розкачаний шар тіста повинен мати однакову товщину, бо при випіканні тонкі місця згоряють, а товсті не пропікаються (Укр. страви, 1957, 321); В круглих неглибоких ямах під товстим шаром глини знайдено велику кількість руди (Вісник АН, 8, 1949, 42); Невичерпні запаси калійних солей у морі — ними можна покрити весь суходіл сорокаметро-вим шаром (Знання.., 2, 1966, 2); // Ряд, пласт однорідної речовини, матеріалу, який розміщується на чомусь або між іншими такими ж. Настя.. шар за шаром намотувала на Кольчину голову бинти (Собко, Кавказ, 1946, 36); Долівка була вкрита подвійним шаром товстої повсті (Тулуб, В степу.., 1964, 164); Є багато рослин, у яких епідерміс складається з двох або трьох шарів клітин (Практ. з анат. рослин, 1955, 61); // також із сл. атмосфера, повітря. Маса повітря, що міститься над поверхнею планети. О другій годині дня, коли над лісом, десь у верхніх шарах атмосфери, закудлатились перисті хмарки, затіняючи сонце, а по стерні дмухнув легесенький вітрець,— за ліском забабахкали гармати (Трубл., І, 1955, 76); [Ватутін:] Чому грязь? [Галинка:] Відлига. [Ватутін:] Чому відлига? [Галинка:] Теплі шари повітря… (Дмит., Драм. тв., 1958, 150); //Річний наріст стовбура дерева, помітний при поперечному розрізі завдяки кільцю. Щороку навколо всього стовбура дерева нарощується шар нової тканини. Він утворюється безпосередньо під корою дерева, де розташований камбій (Наука.., 2, 1963, 40); *Образно. Сільське життя серед простих людей, женихання з дівчатами,— все це поклало на йому, поверх панського шара [шару], ще другий, мужицький шар, дуже простий (Н.-Лев., II, 1956, 40).

Ша́ром лежа́ти (вкрива́ти і т. ін.) суцільною масою вкривати кого-, що-небудь. М’яко ступаючи по настилу з опалого листу, який товстим шаром лежав під деревами, обережно розриваючи гілля всипаної червоними ягодами шипшини, він слухав, чи не почує десь рику оленя (Скл., Святослав, 1959, 14).

∆ Па́нцирний шар див. па́нцирний.

2. розм., рідко. Те саме, що верства́2 2. — Ми.. боронимо інтереси того шару [селян], який, на нашу думку, всі кривдять (Фр., VI, 1951, 239); — Я думаю, з якого ви шару населення? — Парубок хотів сказати "класу", але передумав, знайшовши інший вислів своєї думки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 9); // Певне коло людей. "Гарт" [спілка письменників] ставить собі завданням об’єднати всіх пролетарських письменників.. й шар читачів, на котрих розраховані їхні твори (Еллан, II, 1958, 152).

3. перен. Однорідна за якоюсь ознакою частина чого-небудь. Археологічні розкопки розкривають нові, раніш не відомі шари старогрузинської культури (Рад. Укр., 8.ІІІ 1946, 2); // у сполуч. із сл. лексичний, лексика і т. ін. Однорідна група слів, що мають свої особливості і чимось різняться від інших. Праця Олекси Влизька сприяла збагаченню української радянської поезії новими образами і мотивами, новими ракурсами поетичного бачення речей, лексичними шарами, ритмічними формами (Не ілюстрація.., 1967, 247).

∆ Культу́рний шар див. культу́рний.

4. геол. Ущільнена чи затверділа маса осадової гірської породи, обмежена двома більш-менш паралельними площинами інших порід. Скидові гори утворилися в таких місцях рівнин, де під дією внутрішніх сил шари порід дали глибокі тріщини, по яких одні ділянки рівнини піднялись, а інші опустились (Фіз. геогр., 5, 1956, 104); // у сполуч. з ім. вугілля, крейда, лес і т. ін., також з прикм. вугільний, гранітний, газоносний, рудоносний і т. ін. Однорідно-площинна маса породи, що має певний склад або домішки чогось, чим відрізняється від інших. Матроси знов узялися за лопати.. Спочатку пішла солонцювата сіра глина, потім жирна глина з різким запахом нафти і нарешті вугільний шар, понад фут завтовшки (Тулуб, В степу.., 1964, 275); [Орлов:] Євген Микитович використав тиснення породи на шар вугілля. Тиснення мільйонів тонн (Корн., II, 1955, 158); Шари крейди в с. Закотне налягають один на одного (Бот. ж., X, 2, 1953, 47); У південно-західній частині кургану була знайдена друга могильна яма, так само викопана тільки до шару лесу (Археол., II, 1948, 66).

∆ Ме́ртвий шар, с. г., рідко — однорідний пласт землі, грунту, в якому неможливе органічне життя. На руках носив [Антон] дерев’яний плужок, щоб, боронь боже, лемешем не зачепив мертвого шару грунту (Чорн., Визвол. земля, 1959, 51); О́рний шар, с. г. верхня, родюча частина грунту, яку обробляють під посів. Грунти з неглибоким орним шаром орють на зяб на повну його глибину (Зерн. боб. культ., 1956, 27); Підо́рний шар, с. г.— грунт, що знаходиться під верхнім, орним пластом. Після збирання озимих культур поле обов’язково лущать та орють на зяб на глибину 20-22 сантиметри, але не вивертаючи підорний шар (Хлібороб Укр., 5, 1965, 8).

5. діал. Ряд; // у знач. присл. ша́ром. У ряд. Шаром стоять хати (Сл. Гр.).

ШАР2, а, ч., розм.

1. Те саме, що ку́ля1 1, 2. Шар прив’язали вірьовками як слід і почали сповнять його газом (Н.-Лев., І, 1956, 435); Більярд був старий, з побитими шарами, подертим сукном і поламаними киями… (Збірник про Кроп., 1955, 53).

2. Кулястий предмет для голосування, а також сам голос за або проти; // у знач. присл. шара́ми. Таємно. Нешвидко встав старший та й каже:— Ще, може, хоче хто сказать? — Не треба! буде! і так гоже! Голоси просим одбірать [одбирати]. — А як: відкрито чи шарами? — Старший, підводячись, пита (Мирний, V, 1955, 292).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 409 - 410.