Слово "шматочок" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШМАТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шмато́к. [Павло:] Дайте мені шматочок вугілля або крейди… (Кроп., II, 1958, 384); Верстат рівно шелестів металом. Синювата присмагла стружка скручувалась у спіраль і падала шматочками на лист заліза біля Максимових ніг (Ткач, Арена, 1960, 35); "А ось ще осталось Півбубличка!"Й по шматочку Дітям розділила [Ганна] (Шевч., І, 1963, 319); Хліб був чорний, як земля, глевкий та несмачний. Кайдашиха через силу проковтнула шматочок (Н.-Лев., II, 1956, 320); Побачивши їжу, орля радісно стрепенулося і швидко і боязко проковтнуло кілька шматочків м’яса (Тулуб, В степу.., 1964, 144); Мати завжди підсовувала йому кращий шматочок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку,— і все Грицеві (Добр., Ол. солдатики, 1961, 98);— Та я ж тим шматочком не заївся,— плохенько сперечався Захар (Крим., Вибр., 1965, 412); — Я, як ви знаєте вже, маючи шматочок власного грунту, іду на село господарювати… (Коцюб., І, 1955, 170); Старий сів на підводу лише тоді, коли проїхали добрий шматочок степу (Тют., Вир, 1964, 90); На останньому шматочку кримської землі ще йшов жорстокий і нерівний бій (Кучер, Голод, 1961, 222); Бахнув постріл, і слідом за коротким посвистом у небі блиснув червоний спалах. що розірвався на дрібні шматочки, які поволі танули в нічній імлі (Добр., Очак. розмир, 1965, 345); Там, де берег звівсь і де вершина біла,— шматочок хмари зачепивсь — і вся гора учорніла… (Тич., II, 1957, 212); — Дощик. Та, далебі, й гарненький,— радів Хома, сяючи очима, і навіть не покривав себе шматочком брезенту (Тют., Вир, 1964, 84); Він тільки глянув на конверт: з Херсона.. Розпечатав і прочитав, сам собі. А тоді, не мовивши слова, порвав на шматочки і кинув під припічок (Головко, А. Гармаш, 1971, 542); Вона не може вже думати. От якісь шматочки, якісь клаптики думок та образів мигнуть на хвилю в голові, зачеплять наболіле серце… і зникнуть… (Коцюб., І, 1955, 246).

∆ Ла́сий шмато́чок див. ла́сий; Се́рце (душа́) на шмато́чки розрива́ється (розірве́ться, рве́ться, кра́ється і т. ін.) те саме, що Се́рце (душа́) розрива́ється (розірве́ться і т. ін.) на шматки́ (див. розрива́тися1). Матернє серце розривалося на шматочки, слухаючи те про свою дитину (Мирний, IV, 1955, 41); Се́рце (ду́шу) на шмато́чки рва́ти (розрива́ти, кра́яти і т. ін.) те саме, що Рва́ти ду́шу (се́рце) (див. рва́ти). [Іван:] Химої прошу тебе: не ходи. Заспокой ти мою мученую душу. Усі її на шматочки розривають… (Мирний, V, 1955, 245).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 500.