ВСИ́ПАНИЙ1 (УСИ́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вси́пати; // вси́пано, безос. присудк. сл. Вона лічила, скільки кому всипано [борошна] (Мирний, IV, 1955, 26).
ВСИ́ПАНИЙ2 див. уси́паний 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 766.