УСИ́ПАНИЙ1 (ВСИ́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уси́пати1. Стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвітників, були свіжо усипані сіяним піском (Мирний, III, 1954, 261); Глибоке синє небо, усипане зірками (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 71).
УСИ́ПАНИЙ2 див. вси́паний1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 487.