Книжка

КНИЖКА ЧЕНЦЯ ІОАННА ВИШЕНСЬКОГО ВІД СВЯТОЇ АФОНСЬКОЇ ГОРИ ДЛЯ НАГАДУВАННЯ ВСІМ ПРАВОСЛАВНИМ ХРИСТИЯНАМ, БРАТСТВАМ І ВСІМ БЛАГОЧЕСТИВИМ, КОТРІ ЖИВУТЬ У МАЛІЙ РОСІЇ, В КОРОНІ ПОЛЬСЬКІЙ, ІНОКАМ, ЩО ПО ОБИТЕЛЯХ СПІЛЬНО МЕШКАЮТЬ, АРХІМАНДРИТАМ, І СВЯЩЕННОІНОКАМ, І ЧЕСНИМ ЧЕНЦЯМ, Й ІНОКИНЯМ ВСІМ, СЕСТРАМ НАШИМ, ТА ІНШИМ ПІКЛУВАЛЬНИКАМ ПРО ЦЕРКВУ. ХАЙ БУДЕ 3 УСІМА ВАМИ БЛАГОДАТЬ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, І ЛЮБОВ БОГА-ОТЦЯ, І ПРИЧАСТЯ СВЯТОГО ДУХА. АМІНЬ.

Посилаю вам виклад про неправду, котра царює у вашій землі над істиною, і бог християнства ганьбиться з усіх боків та частин, у християнстві нашому царюють лукаві піднебесні духи (це супроти них ми маємо боротися, за Павлом)¹, через що за невір’я та безпліддя наше попущені ми з нашою православною вірою в запустіння. А коли не почуєте і не виправитеся, то, знаючи знайте, що благочестя наше дорешти запустіє, а ті, що залишилися в безвір’ї, всі погинуть. Готове-бо начиння гніву божого пролитися на вашу землю, чому швидше запобігайте покаянням та виправленням вашим перед богом. Адже немає безбожнішої, огуднішої, несправедливішої і нечистішої землі навіть серед поганства, як земля ваша. Отож молю вас, спасайтеся, подібно до Лота², котрий утік із Содоми в Сігор — Сігор-бо є покаяння та очищення від гріха — про це ви теж почуєте, коли йтиметься далі про очищення церкви. А як це виправите, сподіваюсь на милість божу, бог погляне на нас знову милосердним оком і підійме наше благочестя і всіх, хто в ньому благочесно живе, спасе і сподобить бути наслідниками царства небесного, чого нам усім дістати дай господи! Амінь.

Цей виклад, начисто переписавши, усім іншим про те дайте знати, оскільки йдеться не про личко чи ремінець, а про цілу шкіру, тобто про спасіння душ наших — і хай не погинемо дочасно й вічно від живого бога.

Серед грішних од усіх грішніший,
У злобі од усіх прелукавіший,
В пристрастях од усіх безчесніший,
У злостивості од усіх багатший,
У вірі ж од усіх неменший
І в покаянні не останніший,—
спасіння вашого вам істинно бажаю, Іоанн, інок з Вишні, від святої Афонської гори… [Пропуск в оригіналі] рукою власною писав.

ОГЛАВ НАПИСАНОГО В КНИЖЦІ… [Пропуск в оригіналі]

Короткослівно

1. Викриття диявола-світодержця і звабна його ловитва цього, нинішнього віку.

2. Писання до князя Василя³ і всіх православних християн з виказом, як вірнії східної віри нерушно і незвабно стоять на опоці, тобто на камені Петрової віри, і пекельні ворота їх аж ніяк подолати не можуть, всі ж інші впали у звабу, заблудили й в пекло пекельними воротами зачинені, тут-таки погріб невір’я папи римського і тих, що за ним ідуть.

3. Порада, як очиститися Христовій церкві, спаплюженій облудними пастирями⁴ і їхнім нечистим життям та всіх їхніх послідовників; і який сморід поганський зазлостививсь у християнах; тут-таки і про наругу над іночим чином від світських, мирського життя людей, і що таке таїнство чернечого образу… [Пропуск в оригіналі] тощо.

4. Писання до всіх взагалі, що живуть у Лядській землі, хай покаються перед богом; показується також, які плоди жителів Лядської землі.

5. Писання до єпископів, що відступили від православної віри⁵, про назву "згода" в книжках, які вони видали; показано, що та згода має бути чинена і єднана не такими людьми, як вони, безплідними у вірі та житті, але людьми святими, що досягли духовного розуму; відповідь і обвинувачення на іншу огуду, брехню й наклепи, виригнені ними супроти благочестя і супроти тих, що за ним слідують; звідки вони осягли цю мудрість та розум, якими так безбожно завзялися мудрувати.

6. Коротке повідомлення про латинську звабу, зблудження із правдивого шляху, про неправду та хворобу смертоносного і погибеллю вічною сморідного мудрування… [Пропуск в оригіналі]

також про віру, про церкву, про начальність, про неправдивий чистець [чистець = чистилище] тощо.

7. Про єретиків; що значить назва "єресь", а що "благочестя".

8. Загадка філософам латинським.

9. Короткий слід, що приводить до збагнення та вивчення науки, яка веде до царюючої безсмертної та вічної правди.

10. Новина, або Вість про віднайдення тіла Варлаама, архієпископа міста Охридського, якого вбито в місті Веліс і кинуто в ріку Вардар⁶.

ПРО ТЕ, ЯК ПОТРІБНО ЧИТАТИ ЦЕ ПИСАННЯ

Перш за все хай буде читач вправний у читанні, звиклий і швидкий на око, щоб не повторював і не заїкався на одному місці двічі чи тричі, але хай ступає в міру, рівно словом по шляху написаних висловів; там, де кома, трохи зупиняється, а на крапках, минувши дві-три чи скільки може вмістити крапок, особливо там, де закінчується вислів думки, хай дасть духові одпочити, відпочиває й робить зупинку — а це для того, щоб і простим, безкнижним слухачам було зрозуміло й дохідливо подано смисл прочитаного.

Друге, соборно скликавши братію православних до школи вранці, після нічного сну, доки ще поголос мирський не внесе у бадьору й здорову думку сум’яття й турботності і не пригнітить земним промислом і доки ще черево не начинене їстівним погноєм — тоді хай читається.